Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus

Частина перша. Нація т а імперія ність тільки зароджувалася, бо виражалася в лояльності не до народу, а до Руської землі взагалі21. Цілком реалістична оцінка масштабів на ціональної самоідентифікації у Київській державі, по суті, суперечила логіці загальної схеми російської історії Ключевського, згідно з якою «російська» народність мала би спершу сформуватися в києворуську добу, щоб після занепаду Київської Русі розділитися і об’єднатися у «всеросійській» державі під час четвертого періоду «російської» історії. У доповненнях до видання «Курсу» 1904 року Ключевський особливо наголошував дезінтеграцію «російської» народности - «общий разброд и разрьів народности» між XIII і серединою XIV століття22, та додав її широку інтерпретацію. «Русская народность, - писав він, - завязавшая- ся в первий период, в продолжение второго разорвалась надвоє. Главная масса русского народа, отступив перед непосильними внешними опас- ностями с днепровского юго-запада к Оке и верхней Волге, та м собрала свои разбитие сили, окрепла в лесах центральной России, спасла свою народность и, вооружив ее силой сплоченного государства, опять при- шла на днепровский юго-запад, чтоби спасти оставшуюся т а м сла- бейшую часть русского народа о т чужеземного ига и влияния»іг. Щоб обґрунтувати цю візію, Ключевський мусив датувати появу «російської» народности раніше за XIII століття. Епітет «завязавшаяся» у проци тованому фраґменті, певно, мав згладити суперечність між попереднім твердженням історика про брак спільної національної ідентичности в києворуську добу та його теорією поділу «російської» народности на дві гілки. Отож в іншому доповненні до початкового тексту лекцій він запровадив поняття «первоначальной русской н а р о д н о с т и яка нібито почала розпадатися на «две новие ветви» десь у XIII столітті24. Ключевський пов’язував цей поділ із занепадом і гаданим знелюд- ненням Київської землі у XIII столітті, що їх спричинив відхід місцевого населення на північний захід (у Галичину й Волинь) і північний схід (у Суздальське князівство)25. У цьому питанні його погляди дещо нагаду ють теорію Міхаіла Поґодіна, який уважав, що місцеве київське насе лення було великоруським, але міґрувало на північ після XIII століття і на його місце прийшли малороси. «Сю різницю хотіла була затерти Погодінська теорія, населивши Подніпров’я Х-ХІІ вв. Великоросами й казавши їм потім, у XIII-XIV вв., відси виеміґрувати, але я сумніваюся, що хто-небудь схоче тепер бороти стару історичну схему сею ризиков- ною, всіма майже полишеною теорією», - писав Грушевський у статті про традиційну схему «русскої» історії26. Схема Ключевського, безпе 112

Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 114