Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 110

Частина перша. Нація т а імперія
імперський наратив і показує штучність його історичної схеми, її не­
відповідність вимогам сучасної науки. Далі в центрі уваги спроби Гру-
шевського закріпити за українським наративом найдавніший період в
історії східних слов’ян і вилучити великоросів із історичних подій на
території України. Сюжети з антами та норманами добре ілюструють
бачення Грушевським етнополітичної історії регіону та пояснюють
його пошуки витоків українського народу. Наприкінці проаналізуємо
внесок Грушевського до найвідомішого аспекту російсько-української
історичної дискусії - змагання за Київську Русь. Українські претензії
на києворуську спадщину, яка доти була наріжним каменем російської
історичної ідентичности (у її династичному, державницькому та націо­
нальному втіленнях) - найважливіший крок у демонтажі російського
історичного наративу і створенні наративу українського, тому їм нале­
жить особлива увага.
Підважити імперський наратив
1904 року Грушевський опублікував найвідомішу свою статтю «Зви­
чайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу істо­
рії східного слов’янства». Задумана як доповідь для з ’їзду славістів
1903 року в Петербурзі, вона ввійшла до збірки матеріялів Імпера­
торської Петербурзької Академії наук10. Як завважив один із біографів
Грушевського, «ця коротка стаття революціонізувала погляди на укра­
їнську історію»11. Якщо справді так, що ж у ній було такого револю­
ційного?
Від інших праць з української історії, які виходили тоді в Російській
імперії, цю статтю відрізняла одна найочевидніша прикмета: її було
написано й опубліковано українською мовою. Як уже сказано, від
1876 року в імперії діяла сувора заборона друкувати будь-які укра­
їнські тексти. Публікація серед матеріялів конгресу іншомовних статтей
іноземних учасників уможливила і появу статті Грушевського мовою,
яку загалом було заборонено. Але новизна полягала не тільки у мові
публікації. Грушевський скористався питанням «раціональної» побудо­
ви історії слов’ян, яке порушив оргкомітет конґресу, для наступу на
традиційну парадигму «російської історії». Він закидав їй передусім
брак раціональности - фатальна помилка, з погляду позитивістського
світу російської науки на зламі століть. Грушевський збирався показати
суперечності історичного ґранд-наративу Російської імперії. Насправді
108