Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського Velykyi_peredil_Nezvychaina_istoriia_Mykhaila_Hrus | Page 100

Частина перша. Нація т а імперія
коштами від продажів батькового підручника. Народжений і вихований
у сім’ї державного службовця, який діставав платню за русифікацію ім­
перського прикордоння, Грушевський відкинув всеросійську імперську
ідентичність і підніс батькову етнічну малоросійську свідомі сть до рівня
національної. Юного Михайла покликало в українську стихію глибо­
ке відчуття обов’язку перед власним народом. Романтичний і амбітний
юнак, він хотів, аби його життя набуло сенсу та лишило слід в історії;
як смертний, котрий прагне здолати смерть, він віддав себе справі, важ­
ливішій за життя. Ставши перед дилемою служити народові чи Богові,
згідно із засвоєною всеросійською православною традицією, Грушев­
ський обрав служіння народові. Це був глибоко особистий вибір, не на­
кинутий уповні ні родиною, ні обставинами, а зроблений вільно. Проте
досвід Грушевського допомагає відтворити ширшу картину українсько­
го «пробудження» у XIX столітті, адже він не одинокий, хто зробив
такий вибір.
Сотні, якщо не тисячі, малоросійських інтелігентів XIX століття
прийняли нову українську ідентичність і розвивали, реконструювали та
переформульовували її в перебігу того «пробудження». Чому вони так
чинили? Чому вони вирішили зарізати курку, котра несла золоті яйця,
і відмовилися влитися у російське культурне море, аби ділити імперські
трофеї з великоросами? Немає сумніву, що до культурного повстання
Грушевського та його покоління спричинилося піднесення націоналізму
наприкінці XIX століття у Східній Европі загалом і в Російській імпе­
рії зокрема. Каркас усеросійської культури розпадався просто на їхніх
очах, найпотужнішим її спадкоємцем поставала великоросійська іден­
тичність, і нові покоління малоросів мали робити вибір: чи піти услід за
міражем усеросійської культури та ставати великоросами, а чи переки­
нути стару ієрархію ідентичностей, відмовитися підпорядкувати мало­
російську ідентичність великоросійській, проголосити її незалежність і
чітко відмежувати нову національну сутність від 'її нового «іншого» -
великоросів.
Як і багато хто, хоч і не більшість, із його співвітчизників, Грушев­
ський зробив другий вибір. Його готували та заохочували до цього при­
клади двох попередніх поколінь українофілів: романтиків 1840-х і на­
родників 1860-х років. Саме під впливом їхніх творів - Тараса Шевченка
та Миколи Костомарова у першому поколінні й Володимира Антонови­
ча та Михайла Драгоманова у другому - Грушевський обрав українську
ідентичність. Він входив в українське політичне та культурне життя про­
98