Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 99
Її ім’я невеличке село в Ёадомищині — Ёвандорф {). Правда,
шамбелян був нещасний — він не мав ні оселі ні доходів
і не знав куди голову приклонити після того як не стало
Польщі, короля, його двора, і нщмбелянської гажі. Він дуже
радий був за гонорифічний титул мужа жити на готовому
хлібі і орудувати маєтком жінки. Про нього довелось мені
чути не багато — пам’ятаю тільки те, що він був чоловік
старий, тихий, що прилюдно любив виголошувати атеїстичні
думки, нишком же, коли ніхто його не бачив, дуже сер
дечно молився з католицького молитовника.
Не буду розказувати про братів Зубовських, бо це не
належить до мого сюжету— але тільки зверну увагу на
сестру їх Кароліну, мою бабу по матері: Кароліну Зубов-
ську віддали заміж дуже молодою дівчиною, за чоловіка
значно від неї старшого. Це був шляхтич з корони, як не
помиляюсь з Сандомирського воєводства, Гиполіт Гурський
(цього діда свого по матері я не знав) — він помер далеко
раніше як я народився, дещо тільки чув про нього від ма
тері та від баби. З того, що чув, здається мені, що він був
справжнім типом коронного шляхтича з всіми його додат-
німи й неґативними рисами. На своїй родині він* був за
можнім паном — здається мав 2 чи 3 села, та під час пов
стання Костюшка, віддав ці села в заставу, та на взяті
гроші спорудив кілька десятків жовнірів. Коли діло Ко
стюшка не удалось — Гурському не можна вже було верну
тись до своєї ^маетности, що була в заставі і котрої не
було чим викупити; він подався на Україну шукати
щастя, бо сторона ця лічилась у короні такою сторо
ною, у котрій всякий шляхтич міг легко придбати бага
тий зарібок.
Гурський переходив з місця на місце; то брав невеликі
села в посесію, то приймав уряд лісничого, комісара, або
економа у багатших панів. У сем’ї був він чоловік тяжкий
х) Евандорф або Березівська Слобідка с. на р. Миці,, допливу Тете
рева, 2 верстви від села Березівки (з якого мабуть і було виселено сло
бідку в XVIII ст.). Землі 715 десятин. 1816 р. Йосип Зубовськии відібрав
ііого за борг в Криштофа Чайісовського, — Похилевичъ. Сказанія о насе
ленныхъ м Ьстностяхъ Кіевской губ., 176. РеО.