Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 45

, Наше головне завдання буде з’ясувати, по змозі, той
■час та обставини, що викликали потребу цієї статті, а та­
кож і мету, для якої призначав ЇЇ автор. ,
Насамперед увагу читача звертав велика аналогія щодо
порівняння типів українського та російського з погляду ан­
тропологічного, етнографічного, психологічного, соціяльно-
-економічного та політично-історичного — аналогія з такою
■самаго арґументацівю у відомій розвідці В. Антоновича „Три
національні типи народні" (1888), з одного боку, та з ар-
ґументами філологічними про українську мовѵ та літера­
туру в відповіді проф. Флориеськомупід заголовком „К во­
просу о галипко-русской литературе"’), 1900 р.— з другого,
-З огляду на те можна було припустити, що розвідку роз­
почато десь в пізнішому часі, може на початку або й
коло'половини 90-х років, хоч і виникали деякі сумніви
з цього погляду.— Тому редакція вмістила її при кінці,
першого тому під заголовком „Погляди українофілів",
що надала їй сама за змістом с тат ті.. Згодом, вже в часі
друку, з’ясовано й освітлено певні деталі, що дали можли­
вість більш-менш докладно і правдоподібно виявити той ^ас,
коли могло бути розпочато цю розвідку, її призначення й ті
обставини, задля яких її не доведено до кінця. Відпо­
відні арґументи до того беремо з самого тексту розвідки.
Автор почйнав з 60-х років, коли вперше з’являється в ро-
-сійській пресі термін „Українофільство", що ним офіціозні
публіцисти наіменували певну течію серед української ін-
-телі ґенції, і з свого боку з’ясовує значення цього терміну
в розумінні самих українофілів, та їхні переконання, виро­
блені на підставі всебічного вивчення свого народу. В даль­
шому викладі він згадує про відому Валуєвську забо­
рону українського слова, потім перше адміністративне пе­
реслідування проти українофілів або хлопоманів у наслі­
док доносів генерал-губернаторові кн. Васильчикову з боку
польських поміщиків 1860 р. (див. „Мемуари", 48), зазна­
чаючи при тому, що протягом 20 років вороги українофіль­
ства постійно висували проти нього ті самі три обвину-
Ч „Киевск. Стар.“ 1900, кн. З, ст. 396—423.
ХІЛІІ