Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 44

галій в своїй книжці „Матеріяли до біографії В. Б. Анто­
новича", яскраво свідчать про відношення до нього либе-
ральних польських груп нашого краю.
XVI.
П о г л я д и у к р а ї н о ф і л і в . Під таким заголов­
ком подаємо останній незакінчений уривок з рукописів.
В. Антоновича, що знайшовся в його паперах, без заго­
ловку од самого автора.' Цього уривка,' разом з першим,
що було написано приблизно на таку ж тему значно ра­
ніше, десь коло половини 60-х ро к ів , недавно надруковано
‘ в „Україні" 1928 р., кн. 6, ст. 58 — 66. Писано його, так
само як і всі інші праці Антоновича, на аркушах, згорнених
учетверо. Всього написано ненумерованих сторінок 21; даль­
ший текст уривається на половиш речення; подекуди ав­
тор робить поправки або додатки на полях. Саме письмо
автографа та почасти й правопис вже помітно відріз­
няється від рукописів В. Б. з 60-х років; воно цілком по­
дібне. наприклад, до тих численних копій та заміток,) шо
він* повиписував собі в архіві Інституту Оссолинських
у Львові 1880 р., і наближується До письма з дальших
80-х років. Уривок цей являє собою початок великої, спля-
нованої в широкому науковому маштабі розвідки, поважно
обґрунтованої міцними арґументами, опертими почасти на
власних спостереженнях автора та переважно на його нау­
кових висновках з поля антропології, етнографії, національ­
них особливостей та з досліду історичного процесу україн­
ського народу. Не може бути сумніву, що складання такої
розвідки мусіло бути викликане якоюсь пильною потребою
свого часу: може якоюсь новою хвилею адміністративних
переслідувань та утисків, абож, навпаки, якоюсь тимчасовою
полегкістю в громадському житті.
Навіть у такому незакінченому вигляді цей уривок може
сам бути сюжетом для цілої окремої розвідки — стільки він
містить у собі цікавого й цінного матеріялу до історії
розвитку українських ідеологічних демократичних течій,;
починаючи з 60-х років. У короткій передмові не можемо
детально зупинятись на кожному пакті, на кожному поло­
женні, що наводить автор: всі вони остільки виразні та об­
ґрунтовані, що найліпше самі за себе промовляють до читача.
ХЫІ