плюючи все ширші кадри польської інтеліґенції, змусив їх на нашому ґрунті знов повернутись до національного питання, в який би то спосіб виробити можливі норми для добрих взаємовідносин поміж різними групами населення,., хоч не в дуже віддаленому майбутньому. Такою нормою міг би бути федеративно-автономний устрій, при нагоді політичної можливости, і вже в 70-х роках розвинувся напрямок федеративної згоди поміж представниками інтеліґенції всіх пригноблених народів Росії. З боку польськогопочинаються інтенсивні спроби наближення до представників української інтеліґенції, переважно в Наддніпрянській Україні; і в цій справі центральною особою знов стає- В. Антонович, бо до нього найчастіше вдаються представники польських груп, як до посередника поміж ними, і групами українськими. Щороку прибуває до Києва 0. EL’ Яблоновський з Варшави, одночасно і в ролі уповноваженого ' од групи галицьких поляків. Тод. всеросійські археологічні, з’ їзди що три роки дають добру нагоду до нарад поміж федералістами, і в Антоновича закріплюються добрі стосунки і з представниками старшого покоління, напр., з професорами Мержинським, Павінським з Варшави, Г. Осовським з Кракова та ін., а з молодших з М. Тишкевичем, Поплавським і багатьма іншими. В самому Києві склалась численна група українців польсько-католицького походження, вже з молодшого покоління, що прагнула до згоди і спільної діяльности з українцями. Уповноваженими до постійних зносин з Антоновичем та його однодумцями були: правник Цезарій Нейман, співробітник „ Киевской Старины ", В. Висоцький, А. Міхальськищ Шванський з Білої Церкви та інші. Такі самі гуртки існували й по інших містах; в Одесі цілу групу поляків було прийнято, як постійних членів, до Української Громади, в Харкові пам’ ятаю доктора Ц. Моравського, давнього товариша Антоновича. Щодо- Галичини, там польське суспільство було менше розвинене, тому провадили угоду з українцями представники культурнішої вищої аристократії.— Ті красномовні ювілейні привітання, надіслані В. Антоновичеві од поляків, що недавно на підставі моїх матеріялів подав академік Д. І. Бах и