Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 40

XIII. Історичні байки п. Маріяна Дубецького( за приводом праці про цочаток Запоріжжя)— надруковано в „ Правді ", і888 р., т. І, вин. II, стор. 110— 116, і вип. III, стор. 194— 203, за підписом П-с-к.( Пасічник). Праця М. Дубецького про „ Початок історії Січі Запорозької ", що її розглядає В. Антонович, є хвияв польського національно-шляхетського шовінізму, опертого на фактах нібито історичних, в дійсності ж цілком фіктивних, ніде й ніколи не зафіксованих, що надумав їх сам автор для кращого звеличання польської культурно-колонізаційної, цивілізаторської, доброчинної місії серед дикого й хижого українського народу, простіше кажучи— польсько-шляхетської влади на Україні. В. Антонович піддав докладній науковій критиці працю М. Дубецького. Після його арґументів з неї нічого не зосталось, крім великого змагання всіма неправдами довести і ствердити історичне ' право Польщі навіть на Січ Запорізьку.
З зовнішнього боку мусимо зазначити, що з-поміж усіх статтів Антоновича, вміщених у „ Правді ", ця нещасна найгірше потерпіла од відомого вже подвійного редаґування мови: місцями( ст. 211 і 215) ніяк не можна дослідити думки автора; треба припустити, що там дещо випущено, і читачеві доводиться самому добирати потрібні слова, щоб дійти якогось змісту. В цій статті ніяк не можна пізнати мови Антоновича, такої ясної, конкретної, не многословно!'. Тут, навпаки, бачимо раз-у-раз такі слова і вирази, яких ніколи, за десятки літ не доводилось чути з його уст, яких не знайти і в його писаннях: можна було би скласти їм цілий реєстр.
XIV. „ Лист подорожнього "— Мадрід, 12січня, 1889, за підписом Турне г.
Насамперед мусимо зазначити, що топографічна дата цілком фіктивна, бо писано листа в Києві на Жилянській
• вулиці; слово Мадрід ужито, може, тому, що самий допис викликано статтею еспанського автора. Підпис Турист до цього часу вважався звичайно за псевдонім М. Драгоманова; отже бачимо, що й Антонович, мабуть, цілком випадково, ужив того самого підпису, на що маємо певні
XXXVIII