Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 41
докази: 1) В тому примірнику „Правди", що належав.до кни
гозбірні О. Я. Кониського, а тепер зберігається в бібліотеці.
ВУАН, проти підпису Турист рукою Кониського припи
сано — В. Антонович. 2) Сама я добре знаю і пам’ятаю,
коли він писав цю статтю і з якого приводу, а журнал
,,Е1 Liberał" раз-у-раз переглядав, разом з іншою закор
донною літературою, в професорській лекторії свого уні
верситету. 3) Добре відоме і в раніші часи, і в 80-х ро
ках змагання Дpaгoмąнoвa — ширити серед галицької ін-
теліґенції знання російської літератури, як дуже бага
тої і корисної для галицького громадянства. Отже, річ
цілком неприпустима, щоб Драгоманов міг подати до
уваги цього громадянства таку неґативну оцінку тої літе-,
ратури, зроблену таким поважним письменником, як Пом
пей Генер.
Антонович, навпаки, завжди висловлювався дуже скеп
тично щодо’ російської літератури, підцензурної та поне
воленої, з одного боку, дворянської з відтінком фаталістич
ної нірвани (несупротивлення злому) — з другого, і вважав
за пожиточніше для галицького громадянства, що ближче
■стоїть до Европи, користатись одразу з першоджерел .віль
них, багатих і самостійних європейських літератур. До то
го можемо додати, що П. Генер належав до його улюбле
них авторів і велику його розвідку, про яку тут зга
дується, „La mort et le diable" Антонович привіз собі з Мад-
ріду ще 1880 р. Ось ті арґументи, що можуть ствердити
належність В. Антоновичеві псевдоніму Турист в даному
разі.
XV.
„ Н е с к о л ь к о с л о в г. К о р з о н у “ . Відповідь
з приводу критичної рецензії польського історика Корзона,
під заголовком „Нова книжка про Коліївщину", на розвідку
Я . М Шульгина. Відповідь цю писано за дорученням редак
ції „Киевской Старины". В самому журналі надруковано її
під заголовком „От редакции", без підпису автора. Але
всім співробітникам і читачам його, ширшому громадянству
і самому Корзонові добре відомо було, що належить вона
лер у В. Антоновича, бо, як то кажуть, знати птицю з її
льоту. Так само прийняла її і польська преса. А відомий
XXXIX