Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 39

і той відомий курс — „Виклади про часи козацькі", ви­
даний заходами Сімовича в Галичині, що подається в дру­
гому томі нашого видання.
Отже одну виїмку з того циклу української антрополо­
гії та етнографії 0. Я. Кониський, що теж належав до
гурту слухачів, надумав надрукувати в „Правді", як вельми
ґрунтовний арґумент щодо українсько-польських та укра­
їнсько-московських відносин на галицькому ґрунті. Тут
проведено паралель поміж українською і польською на­
родністю, з одного боку, і російською — з другого, як між
трьома найближчими галузями слов’янства, при чому укра­
їнська являє тип середній поміж ними, поминаючи біло­
русів, бо для них не було ще опубліковано потрібного ан­
тропологічного матеріялу. На жаль, всі тексти, шо з України
надсилались до „Правди", спочатку переходили в Києві
редакцію Кониського, а він вважав за свій редакторський
обов’язок виправляти мову кожному авторові. Антонович
говорив, звичайно, мовою ,правобережною, потроху з до­
мішкою виразів з латинського кореня. Кониський, з роду
чернігівець, великий пурист мови лівобережної та разом
з тим і галицької, пильнував перед усім чистоти виразу, не
скрізь точно передаючи думку автора в усіх її відтінках;
тому помічається часто непотрібне „многословие" і навіть
неясність. Коли візьмемо до уваги, що другу таку редакцію
знов переводили у Львові, надаючи українській мові га­
лицького кольориту, то стає зрозумілий той важкуватий
стиль, подекуди трудно зрозумілі вирази, часом неначе
щось опущене в тексті, і цілком затемнено думку автора;
Порівнюючи, напр., стиль і мову „Мемуарів", що сам автор
писав українською мовою так, як думалось, хоч і не було
оброблено до друку, не можемо не визнати, що таке по­
двійне редаґування без участи, часом навіть без відома
автора (як довідуємось хоча б з передмови Сімовича до ви­
дання „Бесід про часи козацькі"), сталось не на користь,
а, навпаки, на велику шкоду для тих статтів В. Антоно­
вича, що їх видано в „Правді". Проте, не маючи ориґіналу.
мусимо друкувати всі тексти в тому самому вигляді, як
їх було, надруковано спочатку.
XXXVII