Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 36
„Киевской Старины" ł). Чимале враження справила вона,
і на Україні так поміж своєю, як і поміж польською інто-
ліґенціею. Справила та рецензія подвійне враження і в дру
гому таборі — в польській пресі і в громадянстві: навіть
одна з більш уміркованих газет висловилась так, що хоч
київський професор певного мірою й має рацію, „ale wszakże-
nie uszanował znakomitego talentu", себто газета Оддає поклін
і тому, і другому авторові.
Літературна чемність вимагає'— надсилати свою рецен
зію тому авторові, чий твір рецензується; тому й Сєнкєвіч
дістав від Антоновича відбитку статті з таким автографом:
„Ucraina cum donis rem itit ciconiam Polonis"2) — парафраз
цитати з відомої старої байки про польського лелеку, що
по весні повертав з Індії до рідного гнізда. Як зазначає
сам Антонович, можна було б і не спинятись так уважно
над цим твором красного письменства з сусідської літера
тури, коли б не так урочисто прийняло його польське
суспільство (пануючі націоналістичні групи), як вираз
його сучасної історичної самосвідомости, як останнє слово
його патріотичних, національних та громадянських по
глядів.
.
і
Це й примусило Антоновича виступити з такою доклад
ною критикою тих поглядів, що панували на протязі всього
XVII і XVIII в. і довели, нарешті, Польщу до політичної
загибелі, а народові українському завдали стільки кривди
*) ,Ця критика, каже професор Кордуба, найшла живий відгомін се-
ред галицьких українців; крім неґативної критичної частини вона при
несла їм інтересні погляди на ролю держави як такої, котра, як пере
ходова стадія організації людей, не може бути для них кумиром; дала
ярке освітлення історичної ролі шляхти на українських землях. Зараз
в червні „Дѣло" у своїх фейлетонах принесло повний український пере
клад критики п. заг. „Польсько-руські взаємини XVII вѣку в сучасної
польськбй‘призмѣ" (Р. VI, ч. 55—65). Опісля в липні ?Слово* переповіло
ї ї головний зміст, називаючи ї ї „необыкновенно талантливой* (Р. ХХѴ,
ч. 74), а ще в 20 літ опісля „Українська видавнича Спілка* видала ї ї
втретє окремою книжечкою („Літер.-Наук. Вібліот.", ч. 86, Львів, 1904),
(М. К о р д у б а , „Зв’язки Волод. Антоновича з Галичиною*, Україна“г
1928, кн. 5, ст. 52).
2) „Україна з подарунком повертає Польщі ї ї лелеку".
XXXIV