російське письменство гадає гішпанець, чоловік цілком безсторонній і добре відомий учений на ниві позитивної філософії. З праць Помпейо Генера найпаче видається La mort et le Diable. Paris 1880( Смерть і Чорт). Цю книжку Генер написав французькою мовою. Виходячи з тієї думки, що ' міркування про те, що буде після нашої смерти, є недобродійний добуток нашого мозку, нігілістичний прояв у нашому мозку, Генер з цього погляду розбірае розуміння усіх народів про тогосвітнє життя і чорта.
Що до російського письменства, то він надрукував про нього дві статті в письмі „ El Liberał " 3-го і 19 падолиста. Генер з французьких перекладів знає твори: Тургенева, Толстого і Достоєвського. Ні один з творів цих письменників, на його думку, не тільки не геніальний, але навіть не першорядний і оригінальний. Усіми своїми правдиво чоловічними елементами російське письменство, починаючи від Лєрмонтова, мусить дякувати виключно латинському світові. У „ Ідіоті " Достоєвського Генер завважає великий вплив „ Дон-Кишота“. Успіх російського письменства на заході автор приписує змаганням Французів, котрі, задля політичних мет, усіма способами шукають прихильности Росії, а крім тоГо і пропаганді російських нігілістів, що затоплюють Париж. Сучасну російську літературу взагалі автор вважає і варварською і початковою( примітивною), і вироджуючоюся; 1) в ній відбиваються хижість і грубість народа перше побутового і утонченість, сентіментальність, скептицизм, запеклість народа вже роспустного. Пильний, тонкий аналіз належить тільки до періоду сталости та стиглости літератури, але його не можна зрозуміти в молодій літературі, в юнацькім народі. Російські писй / гелі, по думці Генера, не дбають про ширення ідей— вони видумують тільки " характери; нехай їх герої будуть вульгарні, чудні і навіть злочинці— усе питання тільки в тім, щоб намалювати їх в найчистішім не підмальованім виді, дати найдрібязніше та докладніше справоздання про ці хворобливі, поламані істоти. Змагання це до дрібязків, подробиць
1) Про сучасне письменство в Росії трохи чи не те саме промовив і російський учений Солов’ єв.( Див. Вести. Евр. 1888, февр. Россія і Европа), Про погляди вп. Солов’ єва у нас буде річ.— Ред.(„ Правди ").
229