Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 324

’ ЛИСТ ПОДОРОЖНЬОГО.
Мадрид, 12 січня 1889.
Трохи, що не одного і того самого дня довелося мені
перечитати дві п р ац і— двох учених публіцистів: Велико­
роса Пишна і Гішпанця Помпейо Генера; обидва вони, хоча
перший тільки принагідно, . говорять про очну і ту саму
річ—про літературу російську. Властиво д. Пипін пише
про „особый русский язык“ наших' Русинів’ в Галичині.
Я певен що редакції „Правди" ся стаття відома1), та не
про неї я й річ веду. На статтю ГІипіна я тільки тим і
зауважив: раз що він, як кажуть, попав пальцем в небо:
вашого львівського Івана Левицького д. Пипін взяв за
українського Івана Левицького (Нечуя) та перенісши заслу­
ги і талановитість останнього на першого, повідав, що
отой ваш Левицький, єсть „один из лучщих южнорусских
писателей". Друга причина моєї згадки про статтю ГІипіна—
більше важна: д. Пипін, здаючись на і с т о р і ю , сам вель­
ми грішить проти неї, бо для тих думок, які проводить
д. Пипін, .історія дуже непевна підстава і свідчить я к р а з
навпаки тому, що доводить д. Пипін... Але ж я взявся
писати не задля полеміки.
Примусило мене що инше. Д. Пипін, здається позаторік,
радив вже Русинам братися до російської литератури, а
коли що, то й зовсім її взяти. Тепер він знов, докоряючи
Галичан за те, що вони не знають російської мови і пись­
менства, каже, що широке простання в Галичині російської
мови далоб Русинам „обширную литературу, при всех ее
недостатках, богатую однако и высокими произведениями
искусств и научный запасом". Отже цікаво знати, як про
*) Про сю працю д. Пипіна у нас була виготовлена стаття, але брак
місця примусив нас одложити ї ї аж на VI. вип. „Правди". Там повіда­
ємо і свої думки про літературу російську. — Ред. „Правди".
228