слові Пі Дубецький але нам здається,.. що він просто розминається з правдою. Вдвох томах подорожі Еварницького по Запоріжжю заведено кілька тисячів назв балок, хуторів островів, забор, урочищ і сіл, а між ними ми не здибали ані єдиної назви польської: правда, ми зустрічали кілька таких назв урочиїц біля Одеси( Потоцьке, Илинське, Станіслав), але ж вони виходять від назвища тих панів, яким цариця Катерина II пороздаровувала порожні степи під кінець ХУІІІ віку. Не про польську колонізацію вони свідчать, а лишень про те, що між придворними панами цариці, опріч Росіян та Німців, були її польські пани і що вони зуміли придбати собі ласку цариці. А стара колонізація польська степів запорозьких, коли і існує де будь, то лишень в фантазії п. Дубецького.
До отаких вигадок географічних автор додає ще вигадки філологічні; на самому кінці своєї праці він виголошує неначеб то в ХУІ віку „ усі більше відомі лицарі січові говорили мовою польською "; на те єсть, як каже автор, поважні свідоцтва і цитує Нільського і Боболинського та на ' превеликий жаль не вказує, де і в якому місці знайшов він у тих авторів-таку звістку; він наводить тільки призвипіа 12 шляхтичів, що наче б то перебували в рядах січовиків в поході проти Татар. Скільки помилок, неправди, риторики налигав п. Дубецький, щоб сплести отаку нісенітницю, про те сам Господь відає. Ані Нільський, ані Боболинський ні же єдного слова не говорить про польську мову на Січі; те місце, яке автор хотів ужити на свою користь, наскільки можна дорозумітися, єсть оповідання про війну господаря молдавського Івоні( 1574); оповідання заведено Нільським до своєї історії, взяте у Леонарда Горецького і скорочене Нільським; або Боболинський: узявши його у Нільського, знов скоротив і завів до своєї хроніки, про що і сам говорить у заголовку. Усі три названі історики зовсім не говорять про Січ, а повідають, як господар Івоня наняв ватагу авантуристів з шляхти воєводства Брацлавського, Подільського, Любельського, Плоцького і инших. На таку ватагу, під проводом шляхтича Свірчовського, хотів опертися Івоня, щоб всидіти на ' господарстві / ся ватага і названа козаками, бо в ХУІ віці під сло-
224