за дорученням Громади, в кожному разі з її відому, потім; зачитувано й обговорювано на товариських зборах і не закінчено з невідомої нам причини. Такої статті друкованої ми не зустрічали за підписом Антоновича ані під псевдонімом; тому було оголошено її разом з другим уривком такого самого змісту( писаним далеко пізніше, ширшеі глибше розробленим) в „ Україні " 1928 р., кн. 6, під одним спільним заголовком: „ З невиданих рукописів В. Антоновича " № і. З огляду на ' зм іст цього уривку подаємойого тут під нашим власним заголовком: „ Про українофілів та українофільство ", тому що він виразно малює становище цілої групи тодішніх свідомих українців,, які, допіру перетерпівши від доносів з боку польськогошовіністичного громадянства, звернули на себе пильну увагу, підозріння і напади ще гіршої численної зграї охочих людей, що після інсурекції 1863 р. всюди голосно виявляли себе, Як представників та оборонців самодержавної ідеї, як підпору влади та офіційного „ истиннорусского начала " в цій країні. І вся преса того табору, починаючи з „ Вестника " Говорського, аж до вельми впливового „ Русского Вестника " Каткова, на всі голоси. вигукувала що „ край этот русский, русский, русский " ^ себто великоруський, звертаючи увагу уряду на кожного,, хто тільки насмілювався виявити своє місцеве національне обличчя.
Таке становище для проводирів української культури триває, почавши з 60-х рр., майже протягом цілого півстоліття, викликаючи, коли була змога, скромні спростування у вигляді то наукового досліду, то науково-обґрунтованої публіцистичної статті або мистецького твору з боку того чи іншого відомого українського діяча. Не всі ті статті побачили світ,— більшість загинула в цензурі; дехто з авторів так: чи інак потерпів за свою спробу. З таких статтей В. Антоновича подаємо дві, що зостались не закінчені в рукопису; перша— вищенаведена й друга, що теж була надрукована разом з нею в „ Україні " І928р., кн. 6 під одним заголовком,, за № 3. Її подано в цьому томі( число XVII)( ст. 238— 242 > під заголовком від редакції: „ Погляди українофілів " ^
XXX