Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 318

Велика сила підписаних ними документів свідчить, що
вони говорили і писали мовою українсько-руською. Коли б
вони могли принести, або й справді принесли на Запо­
ріжжя які думки, то хіба лишень рідні думки руські.
Предслав ЛянДскоронський дійсне був пан польський, але
будучи старостою Хмельницьким, він сидів на Поділлю за
тимчасовою межею земель русько-литовських, через що
у нього, яко підданка иншої держави, не було спроможно­
сте: закладати на чужій землі, за межами королівства
польського, яку будь інституцію. Правда, відаємо ми, що
він двічі ходив, у купі з Остапом Дашкевичем, проти
Татарина Білгород і Очаків, але ж це ще не дає нам права
гадати, що він закладав Запоріжжя, котре за його часу
ще не існувало.
6. У двох публіцістів польських: біскупа Верещинсько-
го і Подледовського п. Дубецький вичитав „мрії“ про те,
що було б добре заснувати лицарський орден на Україні
(стор. 247). З того він виводить що один з отсих проектів
мабуть якось дійшов до козаків і зародив у них думку за­
снувати Запорожське братство. Се б то козаки, що знали
свій край, що лягали головами за нього в боротьби з Тата­
рами, що їздили з Канева і Черкас вже сто літ на „уходи"
і промисли Дніпром у Низ, самі не догадалися заснувати
Січи доти, доки якось нишком не прийшла до їх мрія
польського публіциста! Трапляються і такі історичні
погляди.
7. „Культура польська ширилась над Дніпром ще через
ченців, закона св