Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1

схаменутися. І от після 1863 р., серед СУСПІЛЬНОСТЕ поль ської все більш та більш чується потреба відцуратися від старого архаїчного прямування і стати твердими ногами на ґрунті загально європейського поступу. Запевне не можна сказати, коли оте единоспасенне прямовання обгорне більшу частину інтелігенції польської? Це покаже людям будушина, а ми можемо тепер тільки те повідати, що нове оте прямовання все частіше й частіше спостерегаємо в письменстві польському, найпаче в працях історичних польських вчених. Що до питання руського, котре спеціяльно нас інтере сує, то й тут можна помітити, що поміж істориків поль ських останнього часу доволі часто зустрічаємо праці вельми поважні, такі, що стоять вже на ґрунті новому. Хоча і в цих працях доводиться инколи не згоджуватися скрізь з думками високоповажних авторі fi і не всюди можна пристати до їх виводів й фактичного цінування, але ж, читаючи ці праці, чуєш, що під ногами ґрунт спільний і спільні підвалини етичні; бачиш, що той ґрунт і ті під валини, на яких полеміку можна провадити з шанобою обопільною, з надією помилку вияснити спокійно, супе речку уладнати по сусідськи, стежкою науки і порозу міння. Усі отаки ознаки нового прямування польської історіографії, напр. в працях п.п. Гумпльовича, Яблонов- ського, Калинки, Корзона, Войтіха Дідушицького, Роллє, Отецького, Пулавського і нн., ми раз-у-раз зустрічаємо радо, вітаємо приязно і бачимо в них хоч далеку надію наукового порозуміння. А з цього порозуміння, на нашу думку, може вирости, може виробитися міцна підвалина сусідського modus vivendi обопільно рівноправного, обо пільно потрібного двом народностям. Помітивши таке нове прямування в сучасному письмен стві польському, ми, одначе, тямимо, що йому далеко ще до опанування більшости польської інтелігенції. Навіть поміж історичними польськими письменниками є ще й досі та й не мало таких, що з усієї сили пильнують задержати старі погляди, рутинні. Письменники старосвіцької школи історичної до старого мотиву: j,Niema Rusi“, до старого звичаю лаяти історичних діячів руських — додали нового 215

Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Página 311