Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 302

класичний (єзуїтське рококо). Обидва ці архітектурні типи
цілком перейняті і не відріжняються нічим від типів гер­
манських і инших західно-європейських. Засновок) україн­
сько-руської та великоруської архітектури стала візан­
тійська архітектура за часів занепаду. Одначе обидва на­
роди таки доволі переробили її нм. свій лад. На велико­
руську церковну архітектуру в XVI та XVII вв. зробила
свій вплив буддійська архітектура. Найвидатніша при­
знака— се баня, що мов цибуля ширшає ѵод [заснови. До­
бавки архітектурні — фронтон прикрашується бочками. Ще
осібний архітектурний тип шатро, що був у великій моді
за Олександра II. Тип сей нагадує юрту, шатро — восьми-
ребр'а пірамида, стовби (колони) — глечиками.
Українсько-руська церковна архітектура виробилась
теж із середнє-візантійського типу, тільки додала своїх
власних осібностей. Візантійська церква має фундамент
хрестом і 5 бань; згодом на Україні почали будувати
і з трьома банями. Фігура української бані відріжняється
від візантійської тим, що ся має форму півкулі, а в укра­
їнсько-руській архітектурі сі півкулі складаються немов
з трьох перерізаних сегментів півкуль, злучених |між со­
бою перпендікулярними стінами. Тип церковної дзвіниці
трьохповерховий і що поверхом вище, то вікна меншають.
Найвищий поверх має вікна малі, середній — доволі таки
більші за найвищого, а найнижчий іноді стоїть на арках.
Ще одна українська осібність, що й тепер залишилась по-
деяких старовинних церквах, — це пристроєні кругом,церкви
галерії напр., як в Межигірській церкві, що поставив
Кальнишевський1).
Переходячи до ж и в о п и с і , зупинимось на живописі
ц е р к о в н і й і с в і т с ь к і й . Я не казатиму про Поляків,
бо в їх живопись нічим не відріжняється від західно­
європейської. Іконопись зайшла до нас з Візантії. У візан­
тійській живописі форми були заведені і притверджені
канонічними правилами і через це для самостійного ви­
твору було мало волі. Для Великорусів це прийшлось як
раз до смаку, бо було відповідним народньому характерові»
поводитися за авторитетами й здаватись на них; у Руси- *)
*) Опасання.
206