Русини мають и н ш и й ідеал— це правда, праві / и- вість, громадська рівноправність. Такий ідеал вбачається в стародавнім вічі, в козацькі^ раді, в Запоріжжі, де члени мали повну волю і рівноправність— всі були однакові й рівні.
Поляки об’ явились прихильниками ідеї аристократизму: вироблена ними суспільність була аристократичною. Звернемо увагу на відносини до віри. У Русина віра живе чуттям ' інтимним. Він мало звертає уваги на обрядовість. Релігійне чуття його видається великим теплом і щирістю. До сього ще характерним. з’ являється поважання віри другого: не чіпай мого і я не займу твого. В польській релігії трудно впізнати, що з’ я вилось випливом з народнього характеру, а що придбане, як готове, від католицької церкви. Як там не було, а можна сказати, що поляки видавались релігійною нетерпимістю. Вони справдовуються не аналізом та мислуванням, а здаючись на готові, давно вже вироблені афоризми у їх гноблення всього, з ним незгідного. Поляк думає, що його віра абсолютно правдива. У Великорусів головне місце займає обрядовість; вони щиро стоять за всякий, навіть дрібний обряд, букву( роскольничі спірки про те, чи казати „ Господи помилуй ", чи „ О Господи помилуй ", про сугубе і трегубе алилуя, чи „ рожденна не сотворенна ", чи рождена а не сотворенна ") і инше. Дякуючи великому поважанню авторитету, Великорус видається великою нетерпимістю в вірі, як і Поляк. Ріжниця в тім, що Великорус не терпить иншої віри через те, що ця инша віра не придається йому і не вважає на готовий уже авторитет Великоруса. В штуці у кожного народу є свої осібності і виявляються вони у всяких сферах штуки ріжно.
Оглядаючи архітектуру, чи будівництво, порівняймо ті пам’ ятники, які маємо. Своєї власної архітектури в жодного з цих трьох народів нема: всі архітектурні форми перейняті, а згодом перероблені відповідно народному характерові. Найменше об’ явились в архітектурі Поляки. В польській церковній архітектурі два типи: і) готичний та 2) пізніший на лад renaissance, псевдо
205