не скоро і трудно братаються і ніколи дружба їх не заходить до зайвої інтимности. Ворогування їх не бував лютим, зате тягнеться довгий час без устанку.
Б’ ються люди отсих трьох типів теж кожен по свойому: Москаль поперед усього пильнує свойому противникові яко мога більше заподіяти болю фізичного „ заѣхать въ ухо“, „ разможжить ". Бійка у них бував лютою, нелюдською. Основою бійки у Поляків зручність: увесь інтерес в тому, щоб супротивника ударити, а самому випорснути. Бійка ведеться у них з відпочинком. Русин стереже не стільки того, щоб супротивникові наробити болю фізичного, скільки того, щоб зменшити його: супротивники, схопивши
• один одного „ за груди“, доволі довго отак водяться‘ і це вже вважається за велику образу: „ Взяв мене за груди“.
Щодо асоціяцій то вони є, як в Українців, так і у Велйкоросів. Вся ріжниця тільки в значінню товаришів. Українська асоціяція( чумацтво, рибальство, чабанство) видається своєю малочисленністю і рівноправністю товаришів. В тих же асоціяціях, де треба голови або отамана( чумацтво), товариші вибірають його і слухаються остільки, оскільки йому звірились. За більшу, знаємість в ділі, обметаність його і привід— нагородою буває шана й повага і ніколи не більший пайок з заробітку.
У Поляків асоціяцій зовсім не водиться— не в характері народу.
Великоруський „ большакъ " єднається сам за всіх і сам порядкує, скільки куди треба робітників. Од роботи сам ухиляється, зіставляючи собі тільки право указчика, право проводиря й доглядчика за роботами. За комісію, за привід і догляд йому відділяється найбільший пайок з заробітку.,
Ще ясніше об’ являється характер народу в тих політичних ідеалах, які він при відповідних обставинах намагається реалізувати, виконати.
Великоруси охочі слухати тільки авторитету і слухати абсолютно, безперечно. Вони проти авторитету не тільки не мають нічого незгідного, суперечного, а навпаки ще знаходить таку підлеглість дуже потрібного, пожиточною і корисною.
204 f /