Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 303

нів, же помічаються спроби реалізму. Як ортодоксія забороняла варіяції, то, звичайно, що до святого, намальованого по схемі, підходять за благословенням миряне і отутто український маляр давав, широку волю своїй фантазії. Особливий простір для вигадливости маляра був ще при малюванню страшного суду: драконова паща, куди спроваджуються грішники; біля неї малюється комічний, а не грізний чорт; тут же не рідко знаходила місце й власна сатира, а иноді підписувались й імення грішників, напр. малювався ткач Іван з основою, що її вкрав. 6 й такі образи, де архангелів Михайла й Гавриїла намальовано в запорожському убранню, або грішників у пекло спроваджують Запоріжці і самі ж таки стережуть двері в рай. Так в українсько-руській церковній живописі, хоч обмежованій і здавленій канонічними формами, все таки іноді пробивається прямування до реалізму.
Світська живопись національна великоруська має сюжети не свої а перейняті у’ західньої Европи, наприклад „ миші ховають кота“, або „ котята граються з раками ". Щождо роботи, то нечепурна робота— це вже їх власне. Українська народня живопись має сюжети свої власні Найчастіше можна побачити картини з таким сюжетом: зброєний „ Мамай“— козак верхи на коні; дід Джур і баба Кваша— двоє стареньких і веселих, мов би молоді; козак Мамай під дубом сидить, біля його стоїть рінь, на дубі висить шаблюка, рушниця, зброя вся, а з боку на дубі намальовано запорожський герб. Козак сидить, п’ є горілку. Під картиною вірші.
Між російськими малярами дуже багацько Українців- Русинів і це дуже відбивається на характері живописі. Українсько-руські живописці кохаються найбільше в пейзажах або сценах заснованих на ліричних мотивах, тоді як у Великорусів панує жанр а в Поляків живопись історична.
В більшості до штуки належить і орнаментика. Як ми звернемо увагу на орнаментику і порівняємо її в цих трьох племен, то примітимо тут велику ріжницю в підбіранню красок, їх кількости й мотивах орнаментики. Поляки кохаються в палких колірах, та ще щоб самих. кольорів було мало, а краски багацько. Зразком національного смаку
207