Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 28
способами агітували за спольщення культурного і полі
тичного життя краго, готуючи кадри до майбутнього пов
стання,; сподіваючись затягти до нього і місцеву студентську
молодь, і навіть ширші селянські маси. Тому і змушена була
ця група молодих „хлопоманів" рішуче одмежуватись від тої
аґітації сама за себе, щоб не підсилювати панського елементу
на Україні з його шовіністичними класовими тенденціями,
а ще більше, щоб не попустити його зводити селянську масу.
III.
Перша стаття — допис під заголовком: „Что об этом
д у м ать?" — Письмо к редактору из Києва (4 июля 1860),—
надрукована в „Основі" 1861, липень, ст. 7 — із.
.IV. Друга — „Моя и сп о вед ь". — Огвет пану Падалице
по поводу статьи в VII книжке >,Основы“ „Что об этом ду
мать?" и письма пана Падалицы в X книжке. — Вона була,
як зазначав автор споминів, останнім голосним актом його
розриву з польським суспільством. Ця його яскрава „Спо
відь", являючи з себе таке щире, міцно обґрунтоване credo,
мала одночасно значення вислову національно-громадського
переконання і життьової програми для цілої групи молоді,
що разом з Антоновичем одійшла від польського шляхетства.
Таке саме значення мала вона протягом довгого часу, кількох
десятиліть, і серед нашої української молоіц, бо кожний,
хто тільки читав її, слідом за автором ставав перед судом
власної совісти і діставав од неї для себе життьові дирек
тиви. : Вислів того переконання і тої програми такий
сильний та обґрунтований, що не потребує жадного ко
ментарій.
V.
Далі, в порядку хронологічному, подаємо два вірші,
що щисані замолоду, на початку 1860-х років, і третій, хоч
значно пізнішого часу, ув’язаний з першим своїм сюже
том. „ В е с н я н е с о н ц е н а д с т е п а м и “... початок довшої,
як малося бути, поеми з часів Хмельниччини, являє з себе
ще не оброблену чернетку, писану олівцем з багатьма по
правками й закресленнями. Як .бачимо з цього початку,
плян поеми досить складний і цікавий; на жаль, акція
•уривається майже напочатку. В рукопису не дано заго
ловку, тому позначаємо її словами першого рядка. Як можна
переконатись із письма рукопису, писано його, правдопо-
XXVI
'