другої пробуджувати в масах, непривикших ще до спокійного пересвідченого думання, фалшивий-патріотизм, котрому неначе грозить новий порядок атеїзмом, комунізмом, сепаратизмом, нігілізмом і всіми другими „ ізмами ", які тільки можна було придумати. Тактика удалась— товариство російське стало на сторону реакції, уряд злякався революції і почалось ламання власних реформ там, де сила річей позволяла хоч щонебудь в них зламати. Скоро діло дійшло 1 до реформ в міністерстві освіти і реакція тут. виразилась заміною Головнина гр. Толстим.
Граф ТолЬтой одержав юридичне виховання і займав до того часу юридично-адміністративне місце. Він не був зовсім приготовлений до посади міністра освіти. Знав він тільки одно, що яко міністр освіти він повинен і хоче задержати пруд лібералізму, що він має відвернути молоді покоління від поступу, котрий йому, як і всім реакціонерам, здавався однозначним з революцією і твердо порішив виконати це діло, хочби прийшлося разом відвернути нарід від освідй. Ідеалом гр. Толстого був такий склад товариства, в котрому тільки аристократія мала би доступ. до вищої університетської освіти і- через те до вищих посад,— всі ж інші верстви товариства повинні держатися невеликого засобу науки і мають займати або маленькі посади, або технічні обов’ язки. Між тим погляд такий
• треба було провести в такий час коли вся публіка кинул ась д о. освіти, коли університети переповнялись слухачами, не містили їх, і треба було відкривати нові університети; коли гімназії настільки наповнялись хлопцями, що в десять літ треба було додати % до юо гімназій, що були в І8б0 р „ ще 240 нових і ті не вистарчали; коли все товариство: купці, земства, городські ради, банки, пани, не дивлячись, сипали грішми на будування нових гімназій, на стипендії при університетах, на сільські школи і загалом на освіту. Оглянувши позицію, граф Толстой зрозумів, що цей пруд можна перебити тільки такою організацією середньої школи, котра ' б зробила її прохід трудним, або зовсім неможливим, щоб через гимназію мало хто, або ніхто не дійшов до університету, щоб в гімназії поставити науку так, щоб той, хто вступить чдо неї, учився багато,
147