почались інтенсивні зносини та листування В. Б. з Московським Археологічним Товариством у справі майбутнього XI археологічного з’ їзду в Києві, куди його було обрано на голову підготовчого Київського Комітету. Повернувшись до Києва на початку травня того ж року, В. Б. енерґійно взявся до організації з’ їзду, крім того занявся різними громадськими українськими та університетськими справами. Несприятливі обставини київського життя, напружена праця, нарешті, страшенна перевтома після археологічного з’ їзду, тяжка сердечна хвороба— все те відбирало сили, позбавляло того спокою, що був потрібний для складання спогадів про бурхливі ранні часи життя, повні такого надзвичайно великого, багатого значення для тих, хто їх перебував, виробляючи принципи національного та громадського життя для себе, і тих засад, що стались провідною ідеєю і для перших поколінь їх наступників.
Тільки аж за три роки, опинившись знову за кордоном, далеко від „ любезного отечества з усіма його прелестями ", як сам казав, узимку 1900 р. в чудовій Катанії, куди він виїхав уже цілком засуджений лікарями, ледве живий, В. Б., трохи одужавши, береться до продовження, своїх спогадів. Тут він пише дальші розділи, які сам зазначає заголовками:
ContinuaviCataniae 15 / 28Decembr. 1900. 2)' Д итячі спомини( 1834— 1840). 3) Дальші дитячі спомини( Наука домашня 1840— 1844)'.— Всього разом, з першими, 24 картки( 48 сторінок). Писано їх на 6, аркушах білого( тепер пожовклого) паперу, складеного в чвертку тоненькими зшитками з марґінесами, на яких дописано чимало великих додатків. В однім місці, де оповідається про євреїв та про Славутську справу, додано піваркуша звичайного поштового паперу; обидві сторінки в ньому заповнено без нумерації. Картки в зшитках понумерував сам автор через сторінку, як звичайно в його рукописах *
Самий початок власноручних спогадів, те що писано в Римі, В. Б. писав фонетичним правописом того або трохи ранішого часу, правописом, який викликав велику боротьбу поміж старшими( староруси) й молодшими( радикали), партіями в Галичині, а почасти і в нас на Україні, і який
XX