Опускаючи мемуарну частину, що з’ ясовує нам ті життьові умови й обставини, серед яких вироблялась моральна істота автора, які мусіли так чи інакше вплинути на його розвиток, загартувати вдачу, допомогти виробленню життьо. вих засад і дати їм правдивий напрямок,— решту поданого матеріалу можна звести під такі рубрики: Ті статті, що з’ ясовують ідеологію В. Антоновича і присвячені обґрунтованих) української ідеї. Сюди належить значна більшість статтів, а саме ті, що зазначено в оглаві під №№ 4, 5, 7, 8t 13, 17, 19; також кілька критичних рецензій, де переведено ті самі погляди— №№ 12, 14, 16, 18. Далі № 6, що обіймав всі три вірші, і № 11, доповідь підзаголовком: „ Произведения Шевченка, содержание которых составляют исторические события“; всі вони, в різних аспектах, виявляють погляди автора на козаччину.. N & Ms 9 і Ю писані ad hoc на пекучі злободенні явища. Нарешті, № 15— „ Лист подорожнього " освітлює нам погляд В. Антоновича на російську літературу.
Статті, що друковано в Галичині, всі підписано різними псевдонімами, через зрозумілі для того часу причини.
Про кожну статтю зокрема вважаємо за доцільне і потрібне подати короткі відомості, чи то пояснення про час і приводи що викликали її п о х о д ж е н н я,— починаючи з „ Мемуарів ". Incipi Romae 14 / 26 Januarii anno 1897( An. natus LX1II) І. Антропологія. Розпочато ці спомини, як бачимо, 26 січня 1897 р. Саме тоді В. Б. Антонович одержав з університету спеціальне відрядження для праці в Ватиканському архіві, де мав вишукувати документи про Хмельниччину і взагалі про польсько-українські відносини та українські справи ХУІІ в. В тому архіві не можна було працювати щодня, бо його зачинено кожного найменшого свята, а таких святочних днів у католицькій церкві щонайменше 2-^-3 на тиждень.
Отже маючи доволі вільного часу, оповідаючи мені різні епізоди з свого давнього життя, В. Б. здався на моє прохання зафіксувати все те на папері. Заголовка до них не дано; тільки на початку рукопису зазначено:' Антропологія, та місце і час, коли їх розпочато. Написано їх тим разом небагато, тільки. 7 карток( 14 сторінок), бо саме тоді
XIX