Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 196
МОЯ
ИСПОВЕДЬ.
ОТВЕТ ПАНУ ПАДАЛИЦЕ1)
'
по поводу статьи в VII книжке „Основы": „Что об этом думать?"
и письма г. Падалицы в X книжке.
Есть же люди, которые притворяются непонимающими,
когда это им нужно. Это единственная мысль, посетившая
мою голову после прочтения письма г. Падалицы, в октябрь
ской книжке „Основы". Прием этот вовсе не нов и, сколько
нам известно, очень в ходу у иезуитов всех времен и наций,
равно как и притворное добродушне, которым г. Падалица
старается подсластить свою взволнованную желчь. Отвечать
г. Падалице очень трудно, потому что он, посредством
вышеупомянутого приема, всегда найдет средство понять
не то, что написано, а то, что ему нузйно; — но так как от-
вет мой может послужить для гласного уяснения кой-каких
оспариваемых им фактов и тем, хоть в некоторой степени,
способствовать уяснению настоящего состояния Южно-рус-
ского края, то я решаюсь отвечать, хотя и убежден, что *)
*) Т а д е у ш П а д а л и ц я (Зенон Фіш. 1820—1870), походив з Mo-
гилівщини. Відомий як літератор та як публіцист. Працював у різних
тогочасних виданнях (Tygodnik, Ateneum, Dziennik W arszaw ski,. Gazeta
Warszawska, Kuryęr W ileński та інші). Видав томики своїх оповідань
окремо. У польській літературі визнають, що він мав самостійний, про
стий „talent". Походження його псевдоніма „Падалиця" зв’язано з висло
вом, що на Україні визначав хліб, що поріс з зерен, які попадали з ко
лоса та які не підлягали вже жадній обробці (Rys dziejów literatury
polskiej podług notat Al. Zdanowicza oraz innych źródeł opracował i da
ostatnich czasów doprowadził Leonard Sowiński, t. IV, Wilno 1877, s. 329—330.
Як полеміст, T. Падалиця спиняється в своїх „rozprawach" на відносинах
Польщі (шляхетської) до України. Його ці твори прибільшено називають
„надзвичайної вартости", правда так називають його однодумці. Тимчасом
100