Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 172
хлопців з своїх селян, офіційно оформлюючи їх наче для
своєї послуги, а в дійсності держали та вчили, як своїх
вихованців. Тут виховувались, між іншими двоє родичів
Шевченка, один небіж Панченка, хлопець Захар Дзюбенко
з Романівни від братів Рильських; далі від братів Табелів
відомий згодом ворог українства проф. Дм. ІІихно та ще
кілька інших. На початку школа містилась, як кажуть, на
Жандарській (пізніше М.-Благовіщенській) вул. в будийку
проф. Фомберґа; не знаємо №. того будинку, му сіло то
бути десь поміж Тарасівською та Прозорівською вул. Трохи
згодом і вже до останку школа перебувала по Жилянській
вул. (№ 38) в оселі Погорельцевої, займаючи цілий одно
поверховий будиночок з вулиці, що зберігся досі в тому
самому вигляді. Серед Громади прозивавсь він Жилянія.
Головним господарем був' перший завідувач Давиденко,
а з часом В. Антонович з дружиною, яка пильнувала госпо
дарської справи; крім того проживали тут: Рильський, По
знанський, Баковецький, Стоянов, Білецький, може ще дехто
з товаришів, але про інших-відомостей не маємо.
Кожен брав участь у навчанню; Антонович викладав
свій улюблений предмет — географію з історією; священик
Єфим Ботвиновський, чоловік близький до Громади, вчив
„закону божого".
У такому вигляді школа існувала років зо 3; поліція не
раз накидала на неї оком; отже, коли в р. 1862 надійшло
урядове скасовання' всіх недільних шкіл у Росії, довелося
закрити й цю приватну, вмістивши частину учнів до гім
назії, як оповідає автор записок. Хоч і повиходили вони
на люди, як то кажуть, але, на жаль, не вийшло з них сві
домих українців і не було з них користи для української
справи. Частина учнів повернулася на село; дехто зберіг
защеплені в дитячих літах початки національного роз
витку та культури.
Деякі відомості про семирічну школу маємо в „Воспо
минаніяхъ" Б. Познанського „Укр. Жизнь". 1;913,кн. 2стр. 15,
кн. З, ст. 19; в статті 0. Левицького „Сторінка з життя
В. Б. Антоновича" Літ.-Наук. Вістн. 1913, кн. IV., 1. Ж и-
тецького „Київська Громада”— Україна 1928 кн. 1.
78