надруковано в „ Киев. Стар.“( 1896 р., т. LV, кн. ХГ, ст. 274— 286 } „ Сведения о походе в Крым Михаила Дорошенка 1628 г.“ в належними відбитками, і під тим самим заголовком розвідку уміщено в другому томі „ Мемуарів до історії П. Руеи“. Тепер вона мав увійти до другого тому нашого видання.
В першому ж році по смерті В. Б. Антоновича дружина його розпочала заходи в справі повного видання всіх його творів і почала складати їм реєстр, якого не зоставив сам небіжчик. Використовуючи нагоду випадкової одночасної присутности в Києві, влітку 1908 року, двох улюблених учнів покійного, професорів Д. І. Багалія, та М. С. Грушевського, уряджено було перші редакційні збори, складені з представників старшої, середньої й молодшої ґенерації його учнів, а саме: 0. 1. Левицького, В. І. Щербини, І. М. Каманіна, Д. І. Багалія, К. М. Антонович, М. С. Грушевського, І. О. Кивлицького, В. Ю. Данилевича та ще із сторонніх осіб— М. П. Василенка, бо його думалось запросити на редактора. Було навіть складено протокола тих зборів, алеж, на жаль, його не збереглось. Перевірено реєстр праць В. Антоновича і поділено їх на 8— 9 томів.
Ухвалено також видрукувати, як окремий том, курси його лекцій, літографовані та рукописні, ' за записами слухачів, у тім числі два варіанти курсу з історії давньої( передмонгольської) Руси: найперший літографований 1878— 79 р. і останній, що він викладав в університеті, за записами і редакцією В. М. Доманицького, значно поширений та доповнений, порівнюючи з першим. При тому ухвалено додати кілька портретів автора в різні періоди його діяльности. Біографію небіжчика взявся скласти І. О. Кивлицький.
За таким пляном дружина В. Б. Антоновича з участю В. Ю. Данилевича, зібрала більші й менші його розвідки, розпорошені по різних виданнях, скопіювала, що треба, нарешті вже виготувано було перших кілька томів і складено умову з відомою видавничою фірмою Стасюлевича в Петербурзі, що сама розповсюджувала свої видання по всій Росії;— світова війна 1914 р. припинила цілу