Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 126
в писаннях одного з поетів цієї школи, у Олізеровського
весь зміст пое'ми лежить в тому, що козак взявся по
прозьбі своєї любої, наздогнати хмару і шматок її принести
в гостинець. Не будемо цитувати поем Словацького, як ав
тора, що сам про себе казав, що він чисто суб’єктивний,
і описує не те що справді було, а те, що йому хтілося,
аби воно було. Найбільший вплив на суспільство з цієї
школи мали повісті Чайковеького, у котрого більше, як
у інших було старання зрозуміти козацтво, тільки ж ко
зацтво його виходило чимсь дуже нереальним. Всі козаки
Чайковского — великі польські патріоти, вони до того при-
рівнені до шляхти, що сам автор не робить ріжниці між
тими й другими. Розуміється, поважного впливу на су
спільство українська школа не могла мати. Її читали, похва
ляли склад польських віршів, але нікому і в голову не при
ходило, що українство може мати інше значіння, як тільки
в обробках фолькльорних мотивів або прославлення шля
хетсько-польської культури. Опріч письменників, які на
лежали до названих шкіл, середня література складалась
з повістей дуже невисокої етичної марки (Крашевський,
Корженьовський і т. д.), котрі іноді пробували висовувати
теми ніби проґресивні. Як приклад цієї проґресивности
можна запримітити, що дуже довго і дуже багато письмен-.
ників тратили сили на те, щоб довести, що заняття меди
циною не компромітуе шляхтича, і що доктор не повинен
підлягати загальному презирству. За тим, в писаннях того
часу автори шукають з великим трудом схеми для обору-
дування ідеального шляхетського побуту і рекомендують
своїй публіці ріжні рецепти по цій часті. У одних можна
зустрінути тенденцію в побутовому взгляді до норми ан
глійського лорда,- у других прославлення патріархальности
в сім’ї, при чому головним принципом признається деспо
тизм батька в сім’ї і т. і. Особливо любили письменники
того часу історичну повість, при чому умовою sine qua non
була ідеалізація шляхетського ладу в минувшості, при чому
найменше відступлення від тієї ідеалізації суспільством
уважалось за зраду. Так, наприклад, літерат маловідомий
Щеньовський написав драму „Гальшка Острожська", Сам
34