дуже багато, обмежимось тими, що розказані. Більшість шляхти не доводила до таких екстремів своєї самоволі, але всеж таки доволі щедро роздавала різки і вимагала 6-денної панщини, непомірних даней і т. ін. Коли й була ріжниця у відносинах панів до селян у панів Ю.-З. краю від інших російських дворян, то виявлялась вона в особистих відносинах. Нігде, мабуть, пани не відносились до селян з таким презирством і неповагою до особистої гідности чоловіка, як у Ю.-З. краї. Пан уважав себе чоловіком і зовсім не допускав, щоб чоловіком міг бути селянин. Особисті побої, неустанна лайка, робили життя дворових людей нестерпимим. Особої категорії інститута дворових людей не було, а пан брав з села слуг, скільки хтів і яких хтів, і держав у дворі по своїй волі кілька, кільканадцять літ, а іноді й все життя. Нещасці ці дворові люди виносили не тільки поневольну роботу, • але і всі капризи свого пана. Звичайно, в аристократичних країнах відносини ці зм’ ягчалцсь культурою, але коли ми подивимось на культуру шляхтичів нашого краю, то мусимо признати, що вона була дуже слабенька. В 40— 60 рр. XIX в. на весь край було 2 rarissimae aves три магістри, і то далеких університетів; загалом шляхтичі рідко кінчали гімназію, а в університет вступали властиво не пани, а діти дрібної служебної шляхти. Література, якою користувались у шляхетському. суспільстві, була не багата, тенденційна в свойому напрямку і не давала громадських мотивів. Можна зазначити два напрямки в літературі, що були найбільше помітні: з одної сторони— це ідеалізація шляхетського принципу в історичних оповіданнях Поля і в туманно-філософських віршах Красінського, з другої сторони— це так звана українська школа. Не треба збиватись номенклятурою. Те, що поляки називали українською школою нічого спільного не мало з Україною. Були це поеми, або оповідання, quasiукраїнської мітології, або рапсоди з історичних часів, в котрих прославлялося лицарство шляхетське в боротьбі з козаками. Козак в творах української школи являвся або вірним панським слугою, або бандитом, або чимсь фантастичним, чого і висловити не можна. Так, наприклад,