роби, коли медики сказали, що надії вже нема, він їх відправив і, прикликавши свій гарем, випив всі лікарства, які тільки були в шкатулці і через дві години помер in actu cóitus.
Найбільше розказів ходило про дуже багатого пана— Валентія Абрамовича. Він зразу володів тільки невеличким селом, оставив же синам мільйонне наслідство( і містечко і 15 сіл). Велику цю фортону він зробив з двох жзрел: контрабандою і страшним, безсердечним утиском своїх селян. В той час Бердичів був центром торговлі трьох губерній і уряд дозволив, щоби в цьому городі була таможена комора для перегляду заграничних товарів— залізниці не було і товари перевозилися від Бродів бриками. Багаті бердичівські купці жиди часто з поміччю сусідніх панів старались брики ці задержати по дорозі, звернути зо шляху, або просто відбити від нечисленних стражників і доставити в Бердичів на панських фурах. В цьому дуже корисним помічником їм був Валентій Абрамович, котрий став бистро багатіти!). Купляючи села одно за другим, він страшенно нагнітав селян панщиною й данями в натурі; в цьому взгляді він відомий був тим, що придумав особу клясифікацію й номенклятуру для карання різками: у його було 4 ступені кари: 1) абстрифікація( неначе у ємна величина) до 200 різок, 2) pomiarkowanie( 200— 500), 3) контентація( 500— 1000) і сатисфакція( бити, поки не стратить притомности).— Більше ж всього популярности придбав Валентію Абрамовичу припавший в його домі скандал на балі. На бал цей явився незапрошений консистовавший в селі офіцер Челіщев; суспільність зробила йому демонстрацію: а ні жінки не хотіли з ним танцювати, а ні чоловіки— говорити. Тоді Челіщев вийшов з дому, скликав свою роту й, окруживши дім Абрамовича, казав перебити різками всіх гостей й хазяїна. Факт цей був розповіданий в особій. поемі „ Bal u Abramowicza ", котра в рукописях й досі ходить між дрібного шляхтою( 1901) і читається з великим залассям:*)
*) Я чув розкази про епізоди його контрабандної діяльності! від його сина Северина в 1844 р.
22