Життя мов в Махнівці кінчилось 1840 року, а з нею й пертий цикль мого дитячого віку. Літом цього року мати віддала заміж сестру— за Івана Васневського, теж адвоката при Махновецькому суді. Цей чоловік представляв собою дуже характерний тип. Батько його Стефан, родом 3 корони, служив комісаром( управителем) у якогось пана в овруцькому повіті; один із околичної шляхти Нестор Б а-7 рановський, подружився з ним й оженив його, добре напоївши, з своєю родичкою. Скоро після того Стефан Васневський, чоловік вже не молодий, помер, покинувши 4 синів малолітніх; їми занявся їх дід Нестор Барановський і віддав старших двох( Івана і Зенона) до овруцьких шкіл, де вони успіли пройти дві кляси, затім повернулись до діда й не знали, що мають дальше робити. Під той час лучилась інсуррекція 1831 року і обидва брати прийняли в ній участь: менший, Зенон, отримав кілканадцять ран в стрічі з козаками, був взятий до неволі і відісланий салдатом в сибірський корпус, старший же Іван, після того як кінчилась інсуррекція, успів в свойому часі явитися руському^ начальству і заявити, що він хоче скористувати з об’ явленої амністії; він получив прощення і поступив в овруцьку, палестру, де доробився до місця адвоката. Ніякого сліда культури в йому не було замітно; він представляв собою повний тип шляхтича XVII ст.: велике поважання шляхетської привилегії, холопське відношення до багатих панів; деспотизм в сем’ ї, експлоатація й жорстокі відносини до селян, жадність без розбору способів до наживи, брак якого б не було принципа— складали його моральну натуру. Він не міг стерпіти суперечки й як зустрічав її від людей незалежних від нього, то мовчав і говориві що він полеміки не виносить, сам же думав відорваними афоризмами, сентенціями, або пословицами. Сестру мати приневолила вийти за нього. Отримавши невеликий посаг 10.000 злотих, як тоді лічили( т. е. 1.500 руб.), він покинув адвокатуру, котра йому не спорилась і став „ ходить по посесіях“, на котрих все стратив. Про дальшу його судьбу прийдеться мені ще не раз говорити *). «*)
*) Як бачимо з дальшого тексту, автор вже не вертавсь до ' нього. Ред.
23