Антонович Володимир. Твори. Том 1 Tvory_Tom_1 | Page 113
раз, що споминали того, або іншого пана, завше з відтін
ком шаноби і як персону вищого стану. Часом тільки, як
кому з панів лучилось через міру перебрати в самодурстві
і попасти під суд, общеська опінія середнього стану наки
далась на його з злорадством: пам’ятаю кілька таких фак
тів, що розказувала з подробицями містечкова інтеліґен-
ція: такий пан — Олександер Мазараки, судився і був сос-
лан в Сибір за кілька убійств (жидів і селян), котрих пе
ребив у приступах гніву.
Загалом в повіті було дві головні панські родини: Ма
зараки й Абрамовичі, котрі ділили між собою виборні
уряди. В той час адміністративні й судові уряди, роздава
лись по вибору дворянства. Отже'в один час один Маза
раки був справником, а один Абрамович ’) суддею. За
кілька верстов від Махнівки була німецька колонія мено
нітів з Дармштата, котрих місцева публіка звала „голен-
драми", через те, що вони виробляли голендерські сири.
Один з німців — ІоганС мавший дім за 6—7 верстов від
Махнівки, отворив в йому парадну ресторацію з більярдом,
кеглями і т. д. Війшло в звичай, що містечкове общество
виїзджало до Іоганна на погулянки. Була чутка, шо ні
мець на цьому багато заробляє й швидко багатіє. Одної
ночі на дім Іоганна напала купа маскірованих людей,
ограбила його, Допитувалась про гроші, насипуючи жару
в холяви і т. д. Ватажків розбійників Іоганн опізнав по
голосу: це були справник Мазараки й суддя Абрамович,
що він і показав перед смертю. Почалось діло, але так
і зісталось недоказаним, тим більше, що в його протягу
справник помер. Про його смерть розказували таку страшну
історію. Бувши чоловіком старим, він купив у Відні цілу
шкатулку з асортиментом лікарств afrodisiaca і підчас хо-
був страшно задовжений, так що від взысканій ховався перебігаючи че
рез річку в своєму саді, при чому приїхавшим ліцитантам говорили, що
князь „отбылъ въ Тульскую губернію". Така доля була остатнього по
томка Сибірського царя Кучума. Sic transit gloria mundi.
‘) Мазараки були потомки львівського купця Грека XVII в. Яна Ма
зараки, що дуже довго виповняв дипломатичні доручення польського
уряду в стосунках з козаками і за те получив нобілітацію на соймі
1660 р. Абрамовичі потомки литовських татар.
21