Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926 | Page 21

124
ЛЮ БОМ ИР В И Н А Р
над розбудовою НТШ. Проте Грушевський рівночасно став гострим
критиком галицького сустльно-політичноіго життя, діяльности га­
лицьких політиків. На ці теми він по містив цілу низку критичних
статтей в ЛіНВіснику. Це згодом причинилося до безпосередного
конфлікту М. Грушевського з народовецькими політиками, який мав
вплив іна його} відхід з НТШ.68
Перша російська революція 1905 року уможливила свобідніший
розвиток українського національного життя на Надніпряніцині. Гру­
шевський цілий час тримав тісний зв’язок з українськими діячами
з Великої України, але лише від 1905 року включився іактивно в по­
літичне життя Наддніпрянщини. Осінню він віідбув спеціальну по­
їздку, «щоб посондувати український рух». Головною ціллю подоро­
ж і Грушевського була справа організації українських періодичних
видань на Надящ прятцині, а також заложения органу в російській
мові присвяченого українській проблематиці. Про це він пише: «Те
національне і спеціально українське питання не мало симпатії в ро­
сійських ліберальних кругах, і писати в чужих газетах було трудно:
прийшлося стрінутися з браком співчуття у редакцій і залишити їх.
Висувалася крайня потреба в російськім органі -для українського1 пи­
тання, і сю потребу я дуже пропагував в листах до земляків».69 Проте
під кінець 1905 року Грушевський ще не розгорнув як слід своєї
політичної і наукової діяльности на Наддніпрянщині — це сталося
лише в наступному році.
На окремий розгляд заслуговують думки Грушевського про його
власну наукову творчість — вони червоною ниткою проходять в йоіго
Автобіографії. Тут в першу чергу слід зупинитися над мотивами, які
спонукали його до реалізації монументального задуму — Історії
Україпи-Руси. «Написания суцільної історії України рано, ще в ки ­
ївських часах, пише Грушевський, стало моєю задушевною гадкою,
до певної міри питанням чести своєї і свого покоління, супроти того,
що й найвидніші репрезентанти української історіографії старшої
генерації тоді ще вважали се річеш, для якої час ще не наспів, бра­
кує матеріялу, зістаються великі .прогалини і т. д.».70 Спершу Гру-
шевський бажав написати короткий, популярний нарис історії «в
тії з’ясовані в його відкритому листі «Спростоване д-ра Франка, Діло,
ч. 258, 1904.
08
Докладніший розгляд діяльности М. Грушевського в тому числі по­
дано в нашій -праці Михайло Грушевський і НТШ, цит. пр., стар. 6—69.
Недавно появилася стаття М. К. Івасюти, Г. І. Ігнатченка і Ф. Д. По-
гребенника п. н. «З нагоди 100-річчя утворення Наукового Товариства їм.
Шевченка у Львові», Український Історичний журнал, ч. 11, 1973, стор.
84—91. Автори цеї статті зовсім перекрутили і пофальшували не лише
джерела, але й цілу історію НТШ, а зокрема діяльність Грушевського на
форумі Товариства. Ця стаття підписана трьома авторами наглядно ілю­
струє жалюгідний стан української історичної науки в поневоленій Україні.
69 А—192&, стор. 22, А-1906, стор. 14.
А—1926, стор. 15, А— 1906, стор. 9.