Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926 | Page 20

А В Т О Б ІО Г Р А Ф ІЯ
М.
Г РУ Ш Е В С Ь К О Г О
123
самостійність державну, (відтак боровся за свої державно-політичні
права, і ніколи не зірікся і не зрікається прав народу самостійного,
заявляємо, що остаточною метою наших народних змагань є дійти
до того, щоби цілий українсько .руський нарід здобув .собі культур­
ну, економічну і політичну самостійність та з єднався з часом в одно-
цілий національний організм., в якому загал народу на -свою власну
користь орудував би всіми своїіми справами: культурними, економіч­
ними і політичними».64а
Про це виразно згадував Грушевський у 1926 році: «Нагадаю ще
раз вж е підчерікнене явище — який то був момент піднесеної енергії,
яікі широкі перспективи піднімалися перед нашими очима: Соборна
нероздільна Україна від Сяну до Кубані, Самостійна Держава робо­
чого українського лю ду, озброєного твердим залізом європейської
культури,».65
Активність Грушевського в політичному і науковому українсько­
му житті в Галичині викликала гостру реакцію шовіністичних поль­
ських і московських кругів. Про це Грушевський пише в Автобіогра­
фії: «одночасно москвофільські Й С Л О В 'Я Н О Ф ІЛ Ь С Ь К І «діячі» київські
й львівські мастили мене з свого боку, як провідника українського
сепаратизму, вказуючи, напр., на мій підпис під маніфестом реформо­
ваного народовства, що ставив оконечною цілею національної про­
грами політичну незалежність України».66
Ешзод участи М. Грушевського в творенні самостійницької укра­
їнської партії в Галичині надзвичайно важливий. Він виразно вікжує
на політичну еволюцію його світогляду в даному часі. Політична не­
залежність України — була основним постулятом новозаснованої
партії, якої світворцем був М. Грушевський.
Проте Грушевський разом з їв. Франком67 у відносно короткому
часі покинули національну демократичну партію не погоджуючися
з її про австрійською політикою. Тоді він головно зосередив діяльність
«Народна програма». Діло. ч. 281 (28 грудня) 1899.
Цю саму програму представлено в о к р е м о м у заклику до галицьких
українців: «Якаж ся наша національна ідея? Ми мусимо постійно і кон­
секвентно іти до того, щоб наш народ стаз жити нозним культурним жит­
тям, щоб мав у своїх руках все те, що йому потрібне для такого життя,
і щоб міг сам орудувати усілій своїми справами. Ідеалом нашим повинна
бути незалежна Русь Україна, в якій всі частини нашої нації зедналися
їв одну новочасну культурну державу». «Відозва», Діло, ч. 288, (24 грудня)
1899. Цю відозву підписали з рамені Народного Комітету: Іван Белей,
Олександер Б орловський, Михайло Грушевський, Євген Левицьким, іКость
Леївицький, Євген Озеркевич, Волод. Охримович, Юліяк Ромаїнчук, Дамян
Савчак, о. Олександер Стефанович, о. Олександер Темницький і Іван
Франка.
Уважаємо, що ці матеріяли являються надзвичайно важливими доку­
ментами для вивчення тодішнього політичного 'світогляду М. Грушев­
ського.
65 м . Грушевський, «Апостолові праці», стор. 18.
68 А—1926, стор. 11, А—1906, стор. 6.
67 Розходження І. Франка з політикою національно-демократичної пар-