122 ЛЮ БО М И Р В И Н А Р
проти неї виступив та зблизився , як пише , до кругів « різко-опозиційних ». На увазі він має перш за вісе Івана Франка , 63 який мав значний вплив на політичний ' світогляд Грушевського і провідних діячів українських радикалів . Тема еволюції політичного -світогляду Грушевіського під впливом І- Франка зовсім недосліджена . Це саме відноситься ( ДО П О Л ІТ И Ч Н О Ї Д ІЯ Л Ь Н О С Т И ГруїНЄВСЬІКО ’ ГО в Галичині і його вплившв на . політичний світогляд І . Фіранка .
Слідкуючи за публіцистичними статтями Грушевського , зокрема на сторінках ЛНВ , бачимо виразні елементи радикалізму , зокрема по відношенню до українсько-польських взаємин , які були співзвучні ідеям Івана Франка . У 1899 році М . Грушевський разом з І . Франком приступають до творення нової української національної демократичної партії в Галичині . Про це знаходимо такі дані в йоіго Автобіографії : « На полі суспільно-політичнім я вкінці різко виступив проти угодовців і зблизився до елементів радикальних , разом з ними взяв участь в реформі галицького народовецтва в дусі більш радикальнонпоступовім . Реформа була переведена з кінцем 1899 року , і разом з кількома виднішими радикалами я увійшов в екзекутивний комітет реформованої парти , як містоголова ( головою зістався старий проводир народовців пос . Романчук ). Одначе , переконавшися скоро , що переведена реформа не увільнила народовецыку партію від її старих прикмет , я по кількох місяцях виступив з комітету , разом з д-р ом Франком , відсунувся від участи в політичній діяльності народовців , і не раз виступав против похибок їх політики , являючися разом з д-ром Франком і молодшими товаришами репрезентантами лівішого напрямку , який заступав заснований в 1898 р . журнал ЛНВісник ». 64
Доповнюючи автобіографічну нотатку Грушевського треба згадати , що до організаційного комітету нової партії від львівського гро » мадяества входили крім Грушевського , Ів . Франко , В . Будзинов / сь- ■кий , Д . Охгримович , К . Левицький , а від народовець , кого політичного товариства « Народна Рада » — Ю . Романчук , О . Борковський , Є . Озаркевич , І . Белей та інші . Ішлося про об ’ єднання українських політичних сил з радикального і інародовецького таборів , про створення репрезентативної політичної партії . Загальнонародні інтереси поставлено вище партійних . Не улягає сумніву , що М . Грушевський , як один з архітектів нової партії , грав домінуючу ролю в цій важливій спробі консолідації українського політичного життя . В програмі нової національної демократичної партії виразно висунено вимогу політичної самостійности України . Грушевський був одним з творців згаданої партійної платформи нац . -дем . Партії . Отже вже в 1889 році він разом із другими співтворцями партії висунув постулят незалежної України . У програмі новозаснованої партії читаємо : « Ми галицькі русини , часть українсько-руського народу , що мав , колись
63 Про це є натяки Грушевського в його статті « Апостолові праці », Україна , кн . 6 , 1928 , стор . 5 — 6 .
64 А — 1926 , стор . 11 . А — 1906 , стор . б ;