Автобіографія Михайла Грушевського з 1906 і 1926 років Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926 | Página 18

А В Т О Б ІО Г Р А Ф ІЯ
М . Г РУ Ш Е В С Ь К О Г О
121
непорозуміння, які виникнули в р. 1901 в Н. тов. їм. ПІ. зі сторони
людей іневдоволених чи то ’концентрацією засобів і енергії Наук.
Тов. ім. НІ. в тім науковім пляні, який був переведений в попередних
роках, чи то подражнених різними особистими моментами. Атака бу­
ла поведена іна людей близьких мені, яким я хотів за помічю дріб­
них підмог і зайнять в Товаристві забезпечити можливість наукової
роботи: розжалений тим я скинув ся літом 1901 р. головіства і інших
зайнять в Товаристві».60 Отже Грушевський у даному часі -не мав
«жадоби влади», як дехто помилково інтерпретує його діяльність в
НТШ. Свою працю розумів перш за все, як обов’язок перед україн­
ством і с т о і я в на її чолі тому, що не було нікого, хто краще міг би
в НТШ іїї виконати.
Порівнюючи А— 1905 і А— 1926 не бачимо засадничих змін у їх­
ньому змісті. На увазі маємо працю Грушевського в НТШ, львівсь­
кому університеті, йото діяльність на суспільно-політичному полі. Це
саме відноситься до даних відносно творчости Грушевського і корот­
ких інформацій про його родинне життя.
На окрему увагу заслуговує суспільно-політична діяльність Гру-
шевського на галицькому тер єні, що про неї він коротко згадує у
своїй автобіографії. Він пише: «Ще прикріше було переконатися, що
ті надії на прихильні обставини для українського культурного й епе-
ціяльно-наукового розвою, на прихильність до національної україн­
ської ідеї зі сторони правительства й Поляків, з якими я йшов до Га­
личини, покладаючися на запевнення ліпше обізнаних з галицькими
обставинами Киян старшої Генерації, — опираються на фальшивих
запевненнях зі сторони Поляків, які дорогою «угоди» і ціною деяких
подачок на культурно-історичному полі, хотіли задавити всякий опо­
зиційний, свободолюбний рух серед „галицьких Русинів’?. «Скоро
пришилося переконати, що мої «київські приятелі глибоко помиля­
лися в своїх симпатіях до „угоди” й „угодовців”, що Поляки не хочуть
поступитися в своїм пануванню й не розуміють инших відносин до
Русинів, як відносин пануючої народности до служебной’. На сім пунк­
ті прийшлося мені більше або менше різко розійтися навіть з най-
близшими приятелями, зблизившися з крутами різко-опозиційними».61
Хоча Грушевський не згадує поіменно «Киян старої Генерації» —
проте яісно, що він має на увазі перш за все своїх приятелів і учите­
лів В. Антоновича і О. Кониського, які тіїсно співпрацювали з О.
Барвінським, Ю. Романчуком та іншими галицькими народовцями.
Наукове Товариство в часі приїзду Грушевського до Львова було
«бастіоном» народовців, які започаткували т. зв. «нову ер:у» співпра