Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів Istoriia_z_hryfom_Sekretno__Taiemn_ukr_mynuloho_z_ | Page 40

Юрко Тютюнник у ролі Юрка Тютюнника
і/СіҐв
>v J>AC Yr*JH4 V') СМущртоц. ьім
'!
•Jtjyu-S'H 'Її
н«
г.
і
J У*
\
с *
UL.
->Пй HAHLiSk ии.(1 '«З
бі'рш Юрко 7>отюннико, написаний у тюремній камері
у Харкові 28 лютого 1929 р.
відповіді на ці питання. В обвинувальному висновку, зокрема,
зазначається про ліквідацію Могилівським ГПУ однієї з груп, яка
нібито належала до цієї мережі і готувала вибухи у Жмеринці.
Тютюннику також інкримінують зв'язки з колишніми това-
ришами в антирадянській боротьбі, зокрема Головком-Левиць-
ким, який переховувався від радянської влади, а також тими,
котрі перебували в концентраційних таборах. «У 1929 році, —
читаємо у справі, — заарештовано сподвижника Тютюнника
Янковського і отримано ряд даних про те, що в Україні пере-
ховуються не тільки окремі особи, а навіть групи, послані свого
часу Тютюнником для повстанської роботи, наприклад, група
полковника Гамзи і нині розшукувана ГПУ».
Юрко не заперечував контактів із колишніми соратниками,
але стверджував, що навпаки, говорив із ними про неможли-
вість збройного опору радянській владі в цей період. Щодо зви-
нувачень у приховуванні контактів, гордо відповів: «Повідом-
лення ГПУ про будь-кого — це проти моєї моралі». Жодної
додаткової інформації про підпілля слідчі, які проводили допити
протягом кількох тижнів, більше не отримали. Чи це було при-
ховування правди, чи Тютюнник і справді не мав чого сказати,
бо не існувало якогось підпілля, з яким він був пов'язаний? Зно-
ву питання, на які принаймні зараз годі відповісти.
І сторін 9 грифом
«СЕКРЕТНО»
38