Юрко Тютюнник у ро / іі Юрка Тютюнника
він, схоже, не збирався більше приховувати своїх антирадянських поглядів.
« Практична політика Радянської влади,— заявляв він під час слідства,— сприяє розвитку української національної культури [ нагадаємо, ідеться про період " українізації ", згортання якої почалося якраз у 1929 році.— Авт.], але інтереси нації не обмежуються національним розвитком... Незалежна Українська держава може бути тільки буржуазною, бо радянська концепція усуває принцип незалежної держави. Керівна роль повинна належати селянству... Коротко формулюючи мою політичну платформу, повинен сказати:
1) пригноблена нація, визволяючись, перш за все мусить встановити національну диктатуру;
2) оскільки на Україні більшістю національною є селянство, йому як класу належить керівна роль у державі ».
Радянське керівництво на чолі зі Сталіним у Кремлі дійшло до схожих висновків щодо українського селянства та його можливої ролі у відродженні України. Тому для того, аби остаточно зламати український національний опір, саме тоді, у 1929 році, більшовики розпочали справжню війну з селянами— спочатку через так зване розкуркулення, а згодом, у 1932— 1933 роках,— через Голодомор.
Відверті антирадянські погляди Юрка Тютюнника стали однією з причин його арешту в лютому 1929 року. Іншою стало звинувачення, що він не розкрив перед чекістами підпільної мережі в Україні, яка створювалася ним ще до арешту в 1923 році. « У 1928 році,— повідомляє " Огляд оперативної розробки ",— до чекістів надходить інформація про те, що Тютюнник, мешкаючи в Україні, починає відновлювати зв ' язок із своїми колишніми однодумцями і намагається відновити конрреволюційну діяльність ». Скільки правди в цьому другому обвинуваченні, чи справді існувала ще якась підпільна мережа і чи підтримував Юрко з нею контакти, чи слідчі лише « шили » йому цю справу, зараз сказати важко. Матеріали кримінальної справи не дають чіткої
Історія з грифом
« СЕКРЕТНО » 37