Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 71
68
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
ворожих нападів, здійснити контратаки. Проте в таборі почалися сутички між стар
шинами і рядовими козаками, породжені всілякими чутками і недовірою останніх.
Почався панічний відступ з боями, у ході яких загинуло від 3 до 4 тис. козаків. Хоча
головні сили укр. армії вдалося зрештою вивести з оточення, невдача в Б. б. поста
вила існування етнічної державності під серйозну загрозу.
Б Е РЗА РИ Н Микола Ерастович (1904— 45) — генерал-полковник (1945),
Герой Рад. Союзу (1945). Командир стрілец. дивізії в боях у p-ні оз. Хасан (1938).
У Велику Вітчизняну війну командувач ряду армій. Після взяття Берліна (1945)
військ, комендант міста. Загинув в автомоб. катастрофі.
Б Е Р ЗИ Н Ян Карлович (спр. прізв. й ім’я Кюзис Петерис Павло Іванович)
(1889— 1938) — арм. комісар 2-го рангу (1937). У 1924— 35 і 1937 pp. начальник
Розвідуправління Штабу РСЧА. Репресований; реабілітований посмертно.
БЕРЛАДНИК Іван (Іван Ростиславич) (р. н. невід.— 1162) — князь, один з
представників галицького княжого роду Ростиславичів. Син перемишл. князя Ростис
лава Володаревича. Після смерті батька одержав у володіння м. Звенигород
(на р. Білка). У 1141 р. розпочав війну зі своїм дядьком Володимирком Володаревичем.
У результаті невдалої спроби зайняти галицький княжий стіл Б. у 1145 р. був позбав
лений Звенигород. удільного князівства. Зазнавши поразки, втік на землі Нижнього
Дунаю, де з 1146 р. згадується як князь берладський (назва походить від м. Берладь,
що знаходилось на одноіменній річці — лівій притоці Серету). Згодом подався до
Києва, де служив при дворі князя Всеволода Ольговича та його брата Святослава.
У 1158 р. Б. знову на Дунаї, де, організувавши загони половців та берладників, у
наступному році вирушив у похід проти галицького князя Ярослава Осмомисла. Маю
чи 6-тис. в-сько, обложив головне місто Галицького Пониззя — Ушицю, але, незва
жаючи на підтримку місцевого населення, зазнав поразки. Подався до Києва, а зго
дом — до Греції, де був отруєний у м. Солуні (Салоніки).
Б Е Р Л ІН С Ь К А Н А С Т У П А Л Ь Н А О П Е Р А Ц ІЯ 1945 р. (16.04-
8.05) — в-ськ 2-го Білорус, (маршал Рад. Союзу К. Рокоссовський), 1-го Біло
рус. (маршал Рад. Союзу Г. Жуков), 1-го Укр. (маршал Рад. Союзу І. Конєв)
ф-нтів, за участю частини сил Балт. флоту (адмірал В. Трибуц) та Дніпр, військ,
флотилії, 1-ї та 2-ї армій В-ська Пол. в роки Великої Вітчизняної війни. Рад.
в-ська прорвали оборону нім-фаш. в-ськ на річках Одер, Нисе, Зеєлівських висо
тах, оточили велике угруповання пр-ника в Берліні та півд.-західніше його, після
чого в запеклих боях ліквідували його. 30.04 рад. в-ська штурмом оволоділи рейх
стагом; 2.05 залишки берлін. гарнізону капітулювали. 8.05 представники нім. ко
мандування підписали в Карлсхорсті (передмістя Берліна) акт беззастережної капі
туляції фаш. Німеччини. У ході операції рад. в-ська розгромили 70 піхот., 23 танк,
та механіз. дивізії. З 16.04 по 7.05 взято в полон 480 тис. чол., захоплено більш
ніж 1500 танків та штурмових гармат, 4500 літаків та ін. техніку. Б. н. о. засвідчи
ла високий рівень рад. військ, мистецтва, творче освоєння багатого досвіду, нако