Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 70
Енциклопедичний довідник
67
БЕРЕ С Т Е Й СЬК А УН ІЯ 1596 р .— злука католицької (Вселенської) цер
кви та православних укр.-білорус, єпископій на умовах визнання зверхності папи
Римського і головних католицьких постулатів (про походження Духа Святого від
Бога-Отця та Бога-Сина, чистилище), але за визнання додержання візант. обряду
та юліан. календаря тощо. Ініціатори унії (православні ієрархи) прагнули припини
ти подальшу полонізацію укр. населення в складі Речі Посполитої. Зокрема, князь
К. Острозький проголосив рівноправність Сх. й Зах. церков. Католики-єзуїти
П. Скарга, А. Поссевіно хотіли, щоб православні українці повністю прийняли
католицькі догмати й обряди. 12(21).06.1595 р. 9 православних ієрархів підписали
листа до папи Климента VIII, у якому йшлося про готовність вести переговори
щодо об’єднання з Римом на засадах визнання католицького «символу віри».
23.12 вповноважені ними єпископи І. Потій і К. Терлецький склали перед Римсь
кою курією та папою «символ віри». У відповідь Климент V III видав буллу, де
проголошувалося про об’єднання та гарантувалися права і привілеї укр. церкви.
6(15)— 10(19).10.1596 р. у Речі Посполитій у м. Бересті відбувся собор, який
офіційно затвердив угоду відповідно до королівського указу. Реакція укр. населен
ня на ці події переросла в довготривалу антиунійну боротьбу, в якій особливу роль
відіграло козацтво.
Б Е Р Е С Т Е Ц Ь К А Б И Т В А 1651 p .— одна з найбільших поразок армії
Б. Хмельницького у Нац.-визв. війні укр. народу сер. 17 ст. Порушивши Зборівсь-
кий мирний договір 1649 p., уряд Речі Посполитої відновив воєн, кампанію проти
Гетьманщини. Збройні сутички почалися ранком 18(28).06 під м-ком Берестечко, де
розташовувався табір поляків. На 1-му етапі (18— 19.06) до боїв не були залучені
головні сили супр-ників. Спочатку союзники Б. Хмельницького — тат. кіннотники
(укр. було обмаль) — розпочали атаку, але шляхетські полки її відбили і примусили
нападників відступити. Наступного дня укр.-крим. кіннота завдала потужного удару
по лівому флангу ворога, під час якого загинуло бл. 200 шляхтичів. Пол. жовніри
укрилися за укріпленнями табору. 30.06 розпочався 2-й етап битви, коли, викорис
тавши густий вранішній туман, Б. Хмельницький підготував свою армію до бою. її
праве крило й центр зайняли українці (застосувавши бойовий порядок «табір» —
укріплення з 10 рядів возів), а ліве — татари. Однак крим. хан Іслам-Гірей III
таємно змовився з поляками і вирішив не брати активної участі в бою. Король Ян II
Казимир, застосувавши «голландський» порядок побудови в-ська, підкріпив кінні
полки підрозділами піхоти. У сер. дня зіткнулися в боротьбі лівий фланг шляхтичів на
чолі з І. Вишневеньким і коз.-сел. загони. Останнім навіть вдалося вибити супр-ника
з табору. Проте хан зрадив і відступив з поля бою, ніким не переслідуваний.
Б. Хмельницький, щоб якось поліпшити становище, відступив до р. Пляшівка, де
став табором. Він спробував умовити хана повернутися, але той фактично полонив
самого гетьмана і відійшов у півд. степи. 3-й етап битви розпочався з облоги укр.
табору. Він був міцно укріплений, а тому його оборонцям вдалося відбити кілька