Енциклопедичний довідник 63
Б Е ЗВІС Т И ПРОПАЛИМ— особа, відсутність якої з невідомих причин у ході війни засвідчена згідно із законно встановленим порядком. Кожна зі сторін, що воюють, повинна надати всю інформацію щодо цієї особи та полегшити її пошук.
Б Е ЗП А Л И Й Іван( р. н. невід.— 1718)— козацький полковник, наказний гетьман. Походив з козацької старшини Уман. полку. В 1658— 59 pp. Б. очолював старшинську опозицію, яка, стоячи на промоск. позиціях, виступала проти незалежницької політики гетьмана І. Виговського. В листоп. 1658 р. під Варвою( тепер Черніг. обл.) був обраний наказним гетьманом. За підтримки моск. воєвод організував антигетьманське повстання на Лівобережжі. Приєднав свої загони до рос. в-ськ під командуванням воєвод Г. Ромодановського і О. Трубецького, які окупували частину території Лівобережної України. Після обрання в 1659 р. гетьманом Ю. Хмельницького став ген. суддею. На поч. 18 ст. прийняв схиму.
Б Е ЗП А Л К О Йосип Іванович( 1881— 195t))— укр. політ, і військ, діяч, публіцист. Н. у м. Чернівці. Деякий час займався редакторською та педагогічною діяльністю. В 1906— 18 pp. Б. очолював УСДП на Буковині. У 1908— 14 і 1918 pp. редагував партійний друкований орган— газету « Борба ». В 1918 р. член Укр. нац. ради Буковини, з жовт. 1918 р.— Укр. нац. ради З У Н Р— ЗОУ Н Р. У січ. 1919 р. взяв участь у роботі Трудового Конгресу України. В 1919— 20 pp. Б.— міністр праці УНР в уряді Б. Мартоса. З 1920 р. жив в еміграції у Чехословаччині, викладав у Госп. академії у Подебрадах. У 1947 р. репресований НКВС СРСР. Загинув
у концтаборі в Казахстані.
О
БЕЗП АЛК О Йосип( псевд. Остап)( р. н. невід.— 1947)— укр. військ, діяч, командир групи « Лисоня » УПА. Загинув у бою з рад. каральними загонами.
БЕЗП ЕК А Н А Ц ІО Н А Л ЬН А— стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави від внутр. і зовн. загроз. Основи держ. політики України у галузі Б. н. визначені Концепцією нац. безпеки України, схваленою ВР України 16.01.1997 р. Концепція спрямована на забезпечення єдності принципів формування і проведення держ. політики у галузях Б. н., а також поєднання підходів до формування відповідної законодавчої бази, підготовки доктрин, стратегій, концепції, держ. і відомчих програм у різних сферах нац. безпеки. Головні суб’ єкти Б. н.: громадянин— його права і свободи; суспільство— його духовні та мат. цінності; держава— її конституційний лад, суверенітет, терит. цілісність і недоторканність кордонів. Осн. принципи забезпечення Б. н.: пріоритет прав людини; верховенство права; пріоритет договірних( мирних) засобів у розв’ язанні конфліктів; адекватність заходів захисту нац. інтересів реальним та потенційним загрозам; демократичний цив. контроль за військ, сферою, а також ін. структурами забезпечення Б. н.; дотримання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність; чітке розмежування повноважень органів держ. влади. Забезпечення Б. н. в Україні є однією з осн. функційсуспільства і держави. Б. н. досягається шляхом проведення держ. політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепційі програм у таких сферах, як політ., екон.,