Енциклопедичний довідник 487
Енциклопедичний довідник 487
Ш Е П А Р О В И Ч Фелікс( 1865— 1917)— австр. військ, діяч, генерал-майор. Н. на Стрийщині( тепер Львів, обл.). Учасник Першої світової війни 1914— 18 pp. У 1914— 15 pp. командував бригадою під час оборони Перемишльської фортеці. У 1915 р. потрапив у рос. полон. Помер у таборі для військовополонених у Сибіру. Два сини Ш. Едмунд( див. Шепарович Е.) та Фелікс( молодший; поручниклітун УГА; п. у січ. 1920) служили в УГА та Армії УНР.
Ш Е П Е Л Ь Володимир Павлович( 1888— р. см. невід.)— укр. військ, діяч, генерал-хорунжий. У 1910 р. закінчив піхот. юнкерське училище. У роки Першої світової війни 1914— 18 pp. перебував на ф-нті, командир піхот. підрозділів рос. армії, підполковник( 1917). На службі в укр. армії з кін. 1917 р. У груд. 1918 р. відряджений до З У Н Р, де очолив бойову групу « Крукеничі » ГА. Брав участь у боях з пол. в-ськами у складі 8-ї Самбір. бригади. У трав. 1919 р. групу Ш. під час заг. наступу пол. в-ськ було відрізано від осн. сил і примушено перейти кордон Чехословаччини. Перебував у таборі інтернованих галицьких частин. Невдовзі через Карпати і Буковину нелегально прибув до Кам’ янця-Подільського, де приєднався до Армії УНР. Деякий час служив у Вишколі армії, згодом командир навч. підрозділу Спільної юнацької школи. З груд. 1919 р. Ш. перебував у таборах для інтернованих частин УНР у Польщі. Під час пол.-рад. війни 1920 р. воював на більшовицькому ф-нті у складі 2-ї Волин. дивізії, очолював 4-ту Сіру бригаду. Частина під командуванням Ш. особливо відзначилася в обороні Шепетівки на рубежі Збруча, де стрімким контрударом зі Скали розгромила і відкинула авангардні підрозділи Червоної армії. На поч. серп. 1920 р. бригада Ш. у р-ні Чорткова, прикриваючи відхід Волин. дивізії, відбила кілька потужних атак пр-ника. З а бойові заслуги підвищений у ранзі до гене- рал-хорунжого( 1920). З груд. 1920 р. перебував у таборі для інтернованих вояків УНР у Каліші. Обирався членом правління Укр. станиці.
Ш Е П Е Л Ь Яків( 1894— 1921)— укр. повстанський отаман періоду нац.-визв. змагань 1917— 21 pp. Н. на Літинщині( Поділля) у сел. родині. Мав початкову освіту. На поч. Першої світової війни 1914— 18 pp. мобілізований у рос. армію. У 1917 р. створив повстанський загін на Літинщині, який налічував бл. 500 кіннотників. Під час 1-го Зимового походу взаємодіяв з частинами Армії У Н Р під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка. 1.11.1920 р. загін Ш. вибив денікінців з Вінниці. У січ. 1920 р. відмовився від пропозиції про співпрацю з денікінським полковником Переваловим. У берез. 1920 р. загін Ш. діяв на Вінниччині, Літинщині та біля Хмельника. Згодом Ш. емігрував до Польщі. Брав участь у 2-му Зимовому поході 1921 р. Після його завершення повернувся на Літинщину. Убитий більшовицьким агентом неподалік Літина( тепер Вінницька обл.).
Ш Е Р Е М Е Т Є В Борис Петрович( 1652— 1719)— рос. полководець і дипломат, генерал-фельдмаршал( з 1701). У 1706 р. першим у Моск. державі отримав графський титул. Н. у Москві. З 1671 р. служив при царському дворі. У 1684—