486 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
486 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
відомі наприкін. 17 ст. Відомості, зібрані у книзі Ш., використовували історики П. Симоновський, О. Рігельман, Д. Бантиш-Каменський, О. Маркевич, М. Костомаров, І. Крип’ якевич та ін. Укр. мовою твори Ш. вперше вийшли друком у 1960 p., вдруге 1993 р. Праці П І. містять різноманітну інформацію про події, видатних іст. осіб, побут і звичаї населення України II пол. 17 ст., є цінним джерелом до вивчення історії доби Хмельниччини.
Ш Е В Р О Н( фр. chevron)— нашивки з галуна, звичайно на рукавах форменого одягу військовослужбовців у багатьох арміях для визначення військ, звань і числа років служби.
—— ••
Ш Е ІН Олексій Семенович( 1662— 1700)— моск. полководець, боярин( з 1682), генералісимус. У 1680— 81 pp.— воєвода в Тобольську, у 1683— 84 pp.— у Курську. Брав участь у Крим, походах 1687 і 1689 pp. Був головнокомандувачем під час 2-го спільного походу моск. і укр. в-ськ на Азов( див. Азовські походи 1695— 96 pp.). а потім керував укріпленням міста і відбив напади крим. татар і ногайців на Азов( 1697). Під час першої подорожі Петра І за кордон Ш. був призначений головнокомандувачем моск. армії та очолював військ, прикази— Пушкарський, Іноземний, Рейтарський. У 1698 р. придушив повстання стрільців у Москві.
Ш Е Л Е С Т Йосип( Василь Ю сько)( р. н. невід.— 1768)— запорозький козак, керівник гайдамацького загону під час нац.-визв. повстання Коліївщини 1768 р. Ш. сформував у Холодному Яру гайдамацький загін, який діяв проти пол. шляхти на Черкащині. Восени 1768 р. захоплений у полон пол. каральним загоном і за наказом київ, воєводи И. Стемпковського страчений у м-ку Кодні( тепер Житомир, р-н Житомир, обл.). На думку деяких дослідників, Ш. помер напередодні Коліївщини.
Ш Е М’ Я Ч И Ч І— київ. рід. Нащадки Дмитра Шем’ яки( р. н. невід.— 1453)— великого князя моск.( 1446— 47). Після смерті Дмитра Ш. його син Іван( у 1454) і вдова( у 1456) переселилися в межі Великого князівства Лит., де отримали Рильськ і Новгород-Сіверський. Син Івана Дмитровича Ш.( р. н. невід.— бл. 1485) Василь Ш.( р. н. невід.— 1529) у 1500 р. перейшов на службу до Івана III Васильовича. Отримав у володіння відвойовані у Литви Путивль і Радогощ, а також Малий Ярославець і кілька волостей на р. Угра. Брав участь у багатьох воєн, акціях великого князя моск., зокрема в поході на підтримку М. Глинського( 1508). У 1517— 18 pp. звинувачений у держ. зраді, але був виправданий. У 1523 р. знову схоплений за тим же звинуваченням. Помер в ув’ язненні. З і смертю його дітей рід Ш. перестав існувати.
Ш Е П А Р О В И Ч Едмунд( 1889— 1967)— укр. військ, діяч, майор УГА. Син Ф. Шепаровича. Учасник Першої світової війни, ротмістр австр. кавалерії. З 1918 р. перебував на службі в УГА. Очолював запасний кінний полк у Стрию, а з черв. 1919 р. комендант 1-ї кінної бригади УГА. З лют. 1920 р. командував 3-м Галицьким кінним полком у ЧУГА. На поч. квіт. 1920 р. полк під командуванням Ш. виступив проти більшовиків і зайняв Тернопіль. Звідти Ш. разом з полком вирушив у повстанський рейд, якийзавершився 6.05.1920 р. об’ єднанням з частинами Армії У Н Р під командуванням М. Омеляновича-Павленка. В еміграції Ш. жив у Відні, де і помер.