46 Історія війн І збройних конфліктів в Україні :
управління РВР . З 1924 p . А . -О. на дипломатичній роботі . В 1925 — 33 pp . представник С Р С Р у Чехословаччині , Литві та Польщі , пізніше — нарком юстиції СРСР . Розстріляний Н КВС СРС Р .
А Н Т О Н О В И Ч Володимир Боніфатійович ( 1834 , за ін . даними 1830 — 1908 ) — видатний укр . історик , археолог , етнограф . Н . у с . Махнівці Бердичів , повіту Київ , губернії ( тепер с . Комсомольське Вінницької обл .; за ін . даними — ум . Чорнобиль Київ . обл .). Закінчив медичний ( 1855 ) і іст . -філол. ( 1860 ) ф-ти Київ , ун-ту . Був одним з організаторів і головою Київ , громади . Належав до угруповання т . зв . хлопоманів . У 1863 — 80 pp . головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві . З 1878 р . професор історії Київ , ун-ту . В 1881 р . очолив Іст . т-во Нестора-літописця при Київ , ун-ті . А . був одним з ініціаторів угоди між галицькими народовцями і пол . -австр. політ , колами , яка отримала назву « нова ера ». Автор багатьох праць з історії України : « Про походження козацтва » ( 1863 ), « Про гайдамацтво » ( 1876 ), « Про походження шляхетських родів у Південно-Західній Росії за актами 1432 — 1798 » ( 1870 ), « Уманський сотник Іван Гонта » ( 1882 ), « Київ та його доля і значення з 14 до 16 ст .» ( 1882 ), « Монографії з історії Західної і Південно- Західної Росії » ( 1885 ); з археології — « Розкопки в землі древлян » ( 1893 ), « Археологічна карта Київської губернії » ( 1895 ), « Археологічна карта Волинської губернії » ( 1902 ); з етнографії : « Чаклунство », « Історичні пісні малоросійського народу » ( 1874 — 75 , разом з М . Драгомановим ). А . зібрав і видав 8 томів « Архіву Південно-Західної Росії », в яких були вміщені цінні матеріали з історії Правобережної України 16 — 18 ст . Представник народницької школи в укр . історіографії , створив київ , школу істориків , переважно зі своїх учнів ( Д . Багалій , М . Грушевський , П . Голубовський , І . Линченко та ін .). Майже півстоліття стояв на чолі укр . громадсько-політ . життя , підтримував тісні зв ’ язки з Галичиною . А . виступив ініціатором переїзду М . Грушевського до Львова і створення там укр . наук , центру . Офіційна рад . історіографія характеризувала А . як « буржуазно-націоналістичного історика ».
А Н Т О Н О В И Ч Дмитро Володимирович ( 1887 — 1945 ) — ген . секретар мор . справ У Н Р ( 1917 — 18 ), міністр мор . справ У Н Р ( 1918 ). Н . 2 ( 14 ). 11.1887 р . Укр . громадсько-політ . і держ . діяч , історик мистецтв . Один із засновників Р У П у Харкові ( січ . 1900 ). У 1902 — 05 pp . редагував газети « Гасло » і « Воля », з 1912 р . викладав історію мистецтв у Києві . Член У С Д Р П . З берез . 1917 р . активний член У Ц Р , товариш ( заступник ) голови У Ц Р М . Грушевського . У жовт . 1917 р . виїздив до Одеси , Херсона і Миколаєва з метою з ’ ясування питань , пов ’ язаних з можливістю українізації Чорномор . флоту . З 22.12.1917 р . ген . секретар мор . справ , з 9 ( 22 ). 01.1918 р . міністр мор . справ У Н Р . Підготував « Закон про Український Державний флот », прийнятий У Ц Р 14.01.1918 p ., яким рос . Чорномор . військ , та трансп . флот проголошувався флотом УН Р . Запропонував проект укр . мор . прапора , затвер