Енциклопедичний довідник 47
джений Малою Радою 18.01.1918 р. У період Директорії У Н Р міністр мистецтва в уряді В. Чехівського, голова дипломатичної місії У Н Р у Римі та Парижі. У 1921 р. один з організаторів УВУ. У 1928— ЗО і в 1937— 38 pp. ректор УВУ; у 1925— 45 pp. голова Укр. іст.-філол. т-ва і директор Музею визвольної боротьби України в Празі.
А О Р С И— союз сармат. племен. Велике племінне об’ єднання А. під назвою « янь цай » згадує китайський мандрівник Чжан-Цянь. У 2 ст. до н. е. кочовища А. розташовувались у степах між півн. берегом Касп. моря та Доном. За свідченням античних авторів( Страбона, Птолемея, Плінія), в руках А. був давній торг, шлях з Укр. Причорномор’ я на Кавказ, в Індію, Середню Азію, Китай. Займались кочовим скотарством. У 2 ст. н. е. А. увійшли до складу союзу сармат. племен на чолі з аланами.
А П О С Т О Л Данило Павлович( 1654— 1734)— військ, і політ, діяч, гетьман Лівобережної України( 1727— 34). За соц. походженням козак. Миргород, полковник( 1683— 1727). Відзначився вмілим керівництвом під час т. зв. Азов, походів 1695— 96 pp., коли спільно з гадяцьким полковником М. Бороховичем здобув перемогу на р. Ворскла над в-ськами крим. хана та його спільника Петрика. Активний учасник Півн. війни 1700— 21 pp. У жовт. 1708 р. разом з гетьманом І. Мазепою виступив проти царського уряду і перейшов на бік швед, короля Карла XII. Проте незабаром з групою козаків приєднався до армії Петра І. Призначений наказним( тимчасовим) гетьманом, керував укр. полками в Прутському( 1711) та Перському( 1722) походах. Виступав за збереження автономних прав Гетьманщини в складі Рос. імперії, за що 1724 р. був заарештований і ув’ язнений у Петербурзі. Після звільнення на поч. 1725 р. перебував під царським наглядом.
А П О С Т О Л И— укр. козацько-старшинський рід сер. 17— поч. 19 ст. на Миргородщині. Представники роду А. протягом 1659— 1736 pp. були полковниками Миргород, полку. Данило А.( 1654— 1734)— гетьман Лівобережної України з 1727 р.( див. Апостол Д.); Павло А.( р. н. невід.— 1736)— Миргород, полковник( 1727— 36), син гетьмана Д. Апостола. Під час рос.-тур. війни 1735— 39 pp. був смертельно поранений у бою з турками під Гезлевом( тепер Євпаторія); Петро А.( р. н. невід.— 1758)— полковник лубен.( 1728— 57), син Д. Апостола. В 1725— 30 pp. утримувався у Петербурзі і Москві як заручник через недовір’ я рос. уряду до його батька. Автор « Щоденника »( трав. 1725— трав. 1727), написаного фр. мовою, який переклав і видав рос. мовою Ол Лазаревський. « Щоденник »— цінне джерело для вивчення історії Лівобережної України 18 ст. Після смерті в 1816 р. останнього представника роду Михайла А. прізвище А. успадкував по матері Іван Муравйов-Апостол, батько одного з керівників декабристського руху та повстання Черніг. полку С. Муравйова-Апостола.
А Р Д А Г А С Т( II пол. 6 ст.)— князь і полководець антів. Відомості про А. містяться в працях візант. істориків Феофілакта Сімокагти і Феофана. В 583 р.