Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 479

476
Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
чим завершили 1-й етап операції. 2-й етап наступу УГА, кінцевою метою якого було
здобуття Львова, розпочався 20.06.1919 р. боями за м. Бережани. 21.06, розгромив­
ши переважаючі сили пр-ника, стрільці здобули місто. Розвиваючи початковий успіх,
укр. в-ська оволоділи Золочевим (22.06), Рогатином і Бурштином (23.06), Ожидо-
вом (24.06) і вийшли на підступи до Львова. Успіхи УГА викликали величезне
патріотичне піднесення у Галичині. До діючих частин УГА зголосилися понад 90 тис.
добровольців, але через брак зброї було прийнято тільки 15 тис. чол., а решту відправ­
лено по домівках. Під час Ч. н. галицькі частини відчували постійну нестачу зброї,
боєприпасів та військ, спорядження, однак сподіватися на допомогу Армії У Н Р було
нереально: остання сама, ведучи виснажливі бої з більшовицькими в-ськами, перебу­
вала у складному становищі. Охоплене панікою, пол. командування почало поспішно
стягувати в р-н на півн. сх від Львова всі наявні резерви. 25.06.1919 р. Найвища
рада Паризької мирної конференції 1919— 20 pp. підтримала експансіоністські плани
Польщі й уповноважила пол. уряд вести воєн, дії аж до р. Збруч. У цих умовах
28.06.1919 р. 40-тис. пол. армія перейшла в контрнаступ на ф-нті від Бродів до
Коломиї. Виснажені 20-денними наступальними боями, укр. в-ська чинили героїчний
опір загарбникам, але під натиском численнішого і краще забезпеченого у військ,
відношенні пр-ника змушені були відступати на сх. 16— 18.07.1919 р. УГА перейшла
Збруч. Територія З У Н Р була повністю окупована Польщею (також див. У к р а ї н ­
с ь к о - п о л ь с ь к а ві йна 1918— 19 рр).
Ч О Р Т О М Л И Ц Ь К А С ІЧ (Стара Січ) — назва Запорозької Січі, яка в кін.
16 — на поч. 18 ст. існувала на о. Чортомлик (або Базавлук) при впаданні в Дніпро
протоки Чортомлик (поблизу теперішнього с. Капулівки Нікопольського р-ну Дніпро­
петр. обл.). Ч. С. заснована у 1652 р. Перший детальний опис Ч . С. належить до
1672 р. Найвідомішими кошовими отаманами Ч. С., які переобиралися кілька разів,
були І. Сірко та К. Гордієнко. Підтримка Запорожжям незалежницької політики
гетьмана І. Мазепи і перехід у берез. 1709 р. 8-тис. запорозького в-ська на чолі з
кошовим К. Гордієнком на бік швед.-укр. армії призвели до зруйнування рос. урядом
Ч . С. У трав. рос. в-ська під командуванням П. Яковлева та загін полковника
Г. Галагана штурмом здобули Ч. С. Запорожці змушені були відступити і в 1709 р.
заснували Кам’янську
Січ.
v
Ч О Р Т О Р И И С Ь К І (Чарторийські, Чарториські) — князівський рід. Бере
початок від князя Костянтина Ольгердовича (р. н. невід.— 1393), який володів
Черніговом і Чорторийськом. Документально простежується з 1440-х pp. Пред­
ставниками цього роду були князі Іван, Олександр та Михайло Васильовичі, палкі
прихильники Свидригайла. В 1440 р. Іван та Олександр Ч . організували замах на
Сигізмунда Кейстутовича. Пізніше Олександр Ч. емігрував до Великого князів­
ства Моск., де взяв участь у війні на боці Дмитра Ш ем’яки, а потім був велико­
княжим намісником у Пскові та Новгороді. У 1460 р. повернувся до Литви, де
отримав маєтності у Вілен. і Новгород, повітах. У 1530-х pp. це відгалуження роду