Історія війн і збройних конфліктів в Україні Istoriia_viin_i_zbroinykh_konfliktiv_v_Ukraini_Ent | Page 478

Енциклопедичний довідник
475
земельний фонд площею ЗО тис. км2. Колишні запорожці мали 40 куренів,
які з сер. 19 ст. називалися станицями. Центром став Катеринодар (засн. 1793,
тепер Краснодар). На Кубані за козаками були збережені виборність військ/уряду,
запорозькі назви куренів та ін. Ч. к. в. поповнювалося за рахунок переселення ко­
лишніх реєстрових козаків із Черніг., Полт. губерній, колишніх слобід, козаків Харк.
губернії, а також колишніх козаків реформованих укр. козацьких в-ськ — Усть-
Дунайського, Азов., Бузького, Катериносл. та ін. Осн. переселенські кампанії
відбулися у 1808— 11, 1820— 21, 1832, 1848— 49 pp., під час яких з України пере­
селено понад 77 тис. чол. До 1860 р. козацькі в-ська на Кубані налічували
бл. 200 тис. чол. З них формувались військ, підрозділи — 12 кінних полків, 3 піхот.
батальйони, 4 батареї, 2 гвард. ескадрони. Ч . к. в. брало участь у всіх воєн, операціях
Росії на Кавказі та у Крим, війні 1853— 56 pp. У 1860 р. Ч. к. в. увійшло до складу
Кубан. козацького в-ська. Розселившись на Кубані, козаки вели господарську
діяльність. У перші роки існування Ч. к. в. провідними галузями господарства були
скотарство і рибальство, а з сер. 19 ст.— хліборобство. Козаки володіли значними
угіддями. Спочатку розмір наділу козака не регламентувався і діяв принцип вільного
займання. У 1842 р. рос. уряд запровадив принцип довічного землекористування
відповідно до ранґу: генерал — 1500 десятин, штаб-офіцер — 400, обер-офіцер —
200, рядовий козак — 30. Однак здійснити переділ відповідно до норм не вдалося.
Ч. к. в. відіграло важливу роль у господарському розвитку Кубані.
Ч О Р Н О М О Р С Ь К И Й Ф Л О Т — заснований у 1783 р. Брав участь у рос.-
тур., Крим, і Першій світовій війнах. У 1905 р. на Ч. ф. відбулися повстання на
броненосці «Потьомкін» і крейсері «Очаків». У Велику Вітчизняну війну Ч. ф. брав
участь в обороні Одеси, Севастополя, Півн. Кавказу, у Новорос.-Таман. операції,
визволенні Криму, Миколаєва, Одеси, у Яссько-Кишинів. та ін. операціях. У 1992 р.
між Росією й Україною почалися переговори про поділ Чорномор. флоту. Саме тоді
були створені BM C України.
Ч О Р Т К ІВ С Ь К И И Н А С Т У П 1919 р. (Чортківська Офензива) — насту­
пальна операція Галицької армії (УГА) у період укр.-пол. війни 1918— 19 pp. П ро­
ведена 7— 28.06.1919 р. з метою розгрому угруповань пр-ника у р-ні м. Чорткова і
визволення всієї території З У Н Р . На поч. черв. 1919 р. УГА, ведучи кровопролитні
бої проти переважаючих пол. в-ськ, змушена була відступити у півд.-сх. частину
Галичини. У цей критичний момент 9.06.1919 р. уряд З У Н Р Держ. секретаріат
склав свої повноваження, а Укр. нац. рада призначила Є. Петрушевича диктатором
З У Н Р . Того ж дня командувачем 25-тис. УГА призначено генерала О . Грекова,
який разом із групою старшин підготував план наступальної операції у напрямку
Чорткова, Львова. Початком Ч. н. став бій за Ямпільницю 7.06.1919 р. Увечері
8.06.1919 р. 2 бригади 2-го корпусу УГА (командант М. Тарнавський) під коман­
дуванням А. Бізанца і А. Вольфа зайняли м. Чортків. Долаючи опір пр-ника, укр.
в-ська визволили Бучач, 12.06 — Струсів, 14.06 — Підгайці, 15.06 — Тернопіль,
в и д іл и л и