Енциклопедичний ДО В ІД Н И К 469
Енциклопедичний ДО В ІД Н И К 469
Брест, миру— « хлібний мир »(« Brotfrieden »). У 1920— 23 pp. депутат австр. парламенту. Автор спогадів « У дні світової війни ».
Ч Е Р Н Я В Щ Е Н К О Дем’ ян( р. н. і см. невід.)— укр. військ, діяч, один із соратників гетьмана Б. Хмельницького. Брав участь у воєн, діях укр. армії проти шляхетської Польщі, виконував дипломатичні доручення гетьмана. У 1648— 49 pp. ген. обозний. Рішуче виступав проти укладення угоди з Річчю Посполитою. Після підписання Зборівського договору 1649 р. призначений головою комісії з укладення списків козацького реєстру. Подальша доля невідома.
Ч Е Р Н Я Х О В С Ь К И И Іван Данилович( 1906— 45)— генерал армії( 1944), двічі Герой Рад. Союзу( 1943, 1944). Н. 16.06.1906 р. у с. Оксаниній( тепер Черкаська обл.). З 1924 р. у Червоній армії. Закінчив Київ. арт. школу( 1928), Військ, академію механізації і моторизації Р С Ч А( 1936). Після закінчення академії начальник штабу, потім командир танк, батальйону. З трав. 1938 р. командир танк, полку, з лип. 1940 р. заступник командира, а з берез. 1941 р. командир танк, дивізії. На цій посаді зустрів Велику Вітчизняну війну. З черв. 1942 р. командував 18-м танк, корпусом, у 1943 р. 60-ю армією на Воронезькому, Центральному і 1-му Укр. ф-нтах. З а героїзм і мужність при форсуванні Дніпра 306 воїнам армії, у т. ч. її командувачу, було присвоєно звання Героя Рад. Союзу. У жовт. 1943 р. на чолі 60-ї армії брав участь у Київ., потім Житомир.-Бердичів., Ровен.-Луцькій і Проскурів.-Чернівецькій операціях. З 15.04.1944 р. командувач Зах., а з 24.04 3-го Білорус, ф-нту. 18.02.1945 р. був смертельно поранений у p-ні м. Мельзак( тепер Польща). Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-го ступеня, орденами Кутузова 1-го ступеня та Богдана Хмельницького 1-го ступеня і медалями. Наказом міністра оборони С Р С Р був зарахований навічно в списки Київ, ордена Леніна Червонопрапорного арт. училища ім. С. М. Кірова. Похований 20.02.1945 р. у м. Вільно( Вільнюс), перепохований 19.11.1991 р. на Новодівичому кладовищі в Москві.
Ч Е Т В Е Р Н И М С О Ю З( Четвірний союз, Почвірний союз)— військ.-політ, блок Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини, що протистояв країнам Антанти в Першій світовій війні 1914— 18 pp. Після розпаду в трав. 1915 р. Троїстого союзу внаслідок укладення договорів урядами Німеччини і Австро-Угорщини з Туреччиною та Болгарією до осені 1915 р. було створене нове військ.-політ, об’ єднання— Ч. с. Туреччина, підписавши 2.08.1914 р. договір про військ, союз з Німеччиною, через 2 міс. оголосила війну Великобританії, Франції, Росії. Болгарія 6.09.1915 р. підписала договір про союз із Німеччиною та військ, конвенцію з Австро-Угорщиною про спільні дії проти Сербії. Аналогічний договір підписано між Болгарією та Туреччиною. У жовт. 1915 р. Болгарія оголосила війну Сербії та Росії. Найбільших успіхів у наступальних операціях країни Ч. с. досягли в 1915 p., коли австр. йболг. в-ська окупували Сербію, а рос. армія залишила територію Польщі, Галичини, частину Прибалтики. Країни Ч. с. в лют. 1918 р. підписали договори у