442 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
442 Історія війн і збройних конфліктів в Україні:
х і м і ч н і в і й с ь к а— спец, в-ська для забезпечення дій в-ськ( сил) в операції( бою) в умовах радіоакт., хім. і біол. зараження. Складаються з підрозділів і частин радіац. і хім. розвідки, спец, обробки та ін.
Х М Е Л Ь Н И Ц Ь К И Й Богдан( Зіновій) Михайлович( бл. 1595— 1657)— визначний укр. політ, і держ. діяч, полководець, гетьман України( 1648— 57). З асновник Укр. держави. Н. у родині укр. шляхтича М. Хмельницького, ймовірно, на хуторі Суботів, неподалік Чигирина. Початкову освіту здобув у школах Чигирина та Києва. Згодом продовжував навчання у Львів,( або Ярославському) єзуїтському колегіумі. Добре володів пол. та лат. мовами, знав історію. Після 1618 р. вступив до Чигирин, сотні реєстрового козацького в-ська. У серп. 1620 p. X. разом з батьком вирушив до в-ська коронного гетьмана С. Жолкевського, яке готувалось до походу на Молдову. Брав участь у Цецорській битві 1620 p., в якій загинув його батько, а сам X. потрапив у полон. Перебуваючи у дворічному тур. полоні в Стамбулі, добре оволодів тур. мовою. Після повернення з неволі( можливо, був викуплений матір’ ю або козаками) служив у Чигирин, полку. Був учасником козацького повстання під керівництвом Тараса Федоровича( див. Федоровича повстання 1630 p.). Припускають, що згодом X. брав участь у походах козаків проти татар та турків, а також у війні Речі Посполитої з Моск. державою( 1632— 34). У 1637 р. був учасником нац.-визв. повстання під проводом П. Павлюка. Після битви під Кумейками брав участь у козацькій раді під Боровицею як військ, писар В-ська Запорозького. У 1638 p. X. учасник козацького походу під проводом Я. Остряниці та Д. Гуні. Брав участь у козацькій раді в Києві, де його обрано до складу посольства, яке мало домагатись у короля пом’ якшення умов прийнятої сеймом Речі Посполитої Ординації 1638 р. У груд. 1638 p. X. обрано сотником Чигирин, полку. У 1639 р. знову побував у Вільно та Варшаві, де намагався добитися поступок від пол. уряду. З а деякими даними, в 1644 р. вів переговори у Варшаві з фр. послом Ніколасом де Брежі щодо умов найму на фр. службу 2600 запорозьких козаків. У квіт. 1645 р. X. у складі посольства побував у Франції, де укладено угоду про наймання козаків, які згодом брали участь у воєн, діях проти ісп. Габсбургів під Дюнкерком. На поч. 1646 р. відбулася таємна зустріч X. з Владиславом IV Вазою, під час якої пол. король обіцяв збільшити козацький реєстр до 12 тис. чол. і відновити права і вольності козацтва. У сер. 1640-х pp. загострилися стосунки X. з представниками королівської адміністрації, зокрема з чигирин. старостою О. Конецпольським та підстаростою Д. Чаплинським. Незважаючи на те, що король надав X. привілей на право володіння хутором Суботовим, навесні 1647 р. Д. Чаплинський захопив хутір і вигнав звідти родину X. Впродовж 1647 p. X. неодноразово звертався до О. Конецпольського та коронного гетьмана М. Потоцького з проханням припинити свавілля і повернути Суботів, але безрезультатно. Наприкін. трав. 1647 р. виїхав до Варшави, де обговорював питання про організацію мор. походу проти турків. На поч. верес. 1647 р. коронний канцлер Єжи Оссолінський вручив X. гетьманські клейноди.